TOU

Веселі та смішні вірші — сторінка 9

Ходить гарбуз по городу

Ходить гарбуз по городу
Питається свого роду:
– Ой, чи живі, чи здорові
Всі родичі гарбузові?

Обізвалась жовта диня,
Гарбузова господиня:
– Іще живі, ще здорові
Всі родичі гарбузові!

Обізвались огірочки,
Гарбузові сини й дочки:
– Іще живі, ще здорові…

Читати вірш повністю...
Жук
Ян Бжехва

В дім корівці божій  жук
Стукотів раз: тук,тук,тук!
Зацікавило панянку:
“Що тут жук шукає зранку?”

Жук став коником стрибати,
Капелюх свій зняв крислатий,
Каже: “Ой, корівко божа,
Ти на сонечко так схожа,

Поведу тебе в долину,
Стань мені там за

Читати вірш повністю...
Ледар
Ян Бжехва

Ходить ледар, байди б’є.
— В мене,— каже,— діло є!
Та й чому це я ледащо?
Придивіться, люди, краще!

Хто пролежав цілий ранок?
Хто опівдні з’їв сніданок?
Хто з вікна плював на стіну?
Хто собі почухав спину?
Хто в дворі …

Читати вірш повністю...
Жаба
Ян Бжехва

Якось жаба
Та й заслабла.
Тож, до лікаря побігла,
Стогне:«Мабуть захворіла»!

Окуляри той поправив,
Бо старим був, хоч і бравим,
Й каже, як оглянув хвору,
З пальцем, піднятим угору:

«Пані пітніє, потому,
Хай пані не спить на сирому,
Хай пані …

Читати вірш повністю...
Тюлень
Ян Бжехва

Отака в тюленя втрата! —
Шубу міль побила клята.
Йде він з дому повен суму:
— Дай поскаржусь опосуму!

І питає тихо-любо:
— В тебе є торішня шуба?
Той говорить:
— Друже, досить!
Кожен власну одіж носить!

Знов тюлень прохає:…

Читати вірш повністю...
Олівець-малювець
Н. Забіла

Взяла Яся олівець,
Олівець-малювець.
Сіла Яся на стілець,
Розгорнула папірець,

Треба тут намалювати
Отаку здорову хату,
віка, дах, димар на нім,
з димаря – великий дім.

Ось травичка, ось доріжка…
Ось дитинка – ручки, ніжки,
носик, ротик, голова,
і волосся, …

Читати вірш повністю...
Олівець-малювець
Н. Забіла

Взяла Яся олівець,
Олівець-малювець.
Сіла Яся на стілець,
Розгорнула папірець,

Треба тут намалювати
Отаку здорову хату,
віка, дах, димар на нім,
з димаря – великий дім.

Ось травичка, ось доріжка…
Ось дитинка – ручки, ніжки,
носик, ротик, голова,
і волосся, …

Читати вірш повністю...
Зайчик
Грицько Бойко

Довгі вуха,
Куций хвіст.
Невеличкий
Сам на зріст.
На городі
Побував —
Нам капусту
Попсував.
Довгі ноги
Скік та скік!
Ми – погнались,
Він – утік!…

Читати вірш повністю...
Чого сміялись?
Грицько Бойко

На перерві у дворі
Стали в гурт школярі.

Глянув я на Петька,
А Петько – на Тимка,
А Тимко – на Шурка,
А Шурко – на Юрка, –

Та як розсміялись,
Аж за боки брались!

Я питав у Петька,
А …

Читати вірш повністю...
Як Василько «відпочився»
Грицько Бойко

Писав із табору Василько:
«Нових у мене друзів стільки!
Я, мамо, добре відпочився!
І опилсинів тут наївся!
І накупався – як ніколи!..
ПЕши.
ВітаЇм.
Я й МЕкола».
А мама так йому писала:
«Без тебе дома скучно стало…
Але тобі на …

Читати вірш повністю...
Шпаргалка – виручалка
Грицько Бойко

В класі в нас
Є Панас, –
Маєм з ним мороку:
Без шпаргалки-виручалки
Він не ступить кроку.
Він без «НЕ»
Не дихне, –
Тільки й чуть від нього:
Я НЕ знаю, я НЕ вмію,
Я НЕ чув такого…

От якраз…

Читати вірш повністю...
Ведмедики
Грицько Бойко

Я ведмедиків взяла,
Посадила до стола,
Стала медом частувати:
– Пригощайтесь, ведмедята!

А ведмедики сидять
І нічого не їдять:
Скуштувать медку охота –
Та відкрить не можуть рота.…

Читати вірш повністю...
Окунь
Грицько Бойко

Окунь риб в ставку ковта,  –
Проковтнув би і кита!

Та хотів чи не хотів, –
А нема в ставку китів!…

Читати вірш повністю...
Про песика
М. Чепурна

— Слухай, песику малий,
білосніжна спинка,
чом у тебе хвіст — рудий,
спинка ж —
як пір’їнка?

Пес у відповідь:
Г ав-гав!
Я на річці засмагав:
сам під кущиком лежав,
хвіст
на сонечку тримав!…

Читати вірш повністю...
Гнат солдат
М. Чепурна

Подаровано на свято
Гнату
гарний автомат!..
А Славко кепкує з Гната:
— Сміх та й годі:
Гнат — солдат?!
Не встаєш ти вранці-рано,
ждеш, щоб хтось тебе збудив,
і ховаєшся старанно
од холодної води.
Знай:
не будеш гартуватись,
а ховатись …

Читати вірш повністю...
Дід Нетяжка
О. Пчілка

Був собі дід Нетяжка,
Була у нього синя сермяжка,
На голові — шапочка,
На спині — латочка,—
Чи хороша моя казочка?
— Погана!
—  І ти кажеш «погана»,
і я кажу «погана».
Був собі дід Нетяжка,
Була у нього синя …

Читати вірш повністю...
Морквяний вояк
О. Пчілка

Їхав вояк морквяний,
Коник буряковий,
Кожушина оріхова,
Жупан лопуховий;
Пістолети з качана,
Кулі з бараболі,
А шабелька з пастернаку,
А піхва з фасолі.
Їде, їде вояченько,
Під ним коник скаче,
Надибали його свині:
«Злізай-но, вояче!»
Він вихватив пістолета,
Став свиней …

Читати вірш повністю...
Кожушок
Євген Гуцало

В їжака є кожушок
із колючих колючок.
Дуже тепло їжаку скрізь
ходити в кожушку.

Коли спати він лягає,
кожушок свій не знімає.
Кіт просив у їжака
поносити кожушка.

Та їжак йому не дав,
та їжак йому сказав:

– Маєш свого …

Читати вірш повністю...
Великий трудівник
Євген Гуцало

— Я у тебе дармоїд,
якось бабі каже дід.

— Ну, який ти дармоїд?
Ти у мене славний дід!

— Може, справді
славний дід,
але й славний дармоїд,
каже бабі впертий дід.—
З’їв сніданок, з’їв обід
і нестямивсь, як допіру…

Читати вірш повністю...
Говорило мило з шилом
Євген Гуцало

Говорило
мило з шилом
що у шила —
гостре рило,
а тому-то рило
в шила
дуже важко мити
з милом.

Ну, а шило
з гострим рилом
дивувалося із мила.
Дивувалося із мила,
що чіпляється до шила.

Говорило
шило
милу:

Читати вірш повністю...
Цар Горох і хлопчик Ох
Євген Гуцало

Жив на світі цар Горох.
Був у нього хлопчик Ох.

Цар Горох
і хлопчик Ох
скрізь ходили тільки вдвох.

Цар Горох питався:
—    Ох,
правда ж, добре нам удвох?

—    Цар Горох,
нам добре вдвох,—
радо згоджувався Ох…

Якось ставсь

Читати вірш повністю...
Дві лисички – дві сестрички
Євген Гуцало

У лисички
є сестричка.
Та сестричка —
теж лисичка.

Дві лисички —
дві сестрички —
мають коника та бричку.

Зветься коник
стрибунець.
Коник — справжній
молодець.
А якби не стрибунець,
був би він не молодець.

Дві лисички —
дві сестрички

Читати вірш повністю...
Мамо, стало холодно
Євген Гуцало

— Мамо, стало холодно,
надворі зима,
а в Кота Котовича
рукавиць нема.

— Мамо, стало холодно,
надворі зима,
а в Кота Котовича
валянок нема.

— Мамо, стало холодно,
пада білий сніг,
а в Кота Котовича
лиш сумні пісні.

— У …

Читати вірш повністю...
Їжачиха і їжак
Євген Гуцало

Їжачиха і їжак
не помиряться ніяк.

— Ти колючий! Пострижися!
— Ти колюча! Не колися!

— Я колючий?
Хто б казав!
— Нащо ти колючу взяв?

— Від колючого я чую!
— Я колючій не дивую!

— Не дивуєш? От …

Читати вірш повністю...
Лис зустрів у лісі лиса
Євген Гуцало

Лис зустрів у лісі лиса.
Лис із лисом обнялися.

—    Здрастуй, лисе!
—    Здрастуй, лисе! —
Й знову звірі обнялися.
—    Ти не лисий?
—    Я не лисий…
—    Так чому ти звешся лисом?

—    Але й ти зовешся лисом,…

Читати вірш повністю...
Павучиха з павуком
Євген Гуцало

Павучиха з павуком
павутину ткали
і тихесенько ладком
пісеньку співали:
—    Добре нам,
павукам,
павутину ткати,
добре нам,
павукам,
у кутку співати.
—    Добре нам,
павукам,
у кутку живеться,
добре нам,
павукам,
їсться тут і п’ється.
—    Добре нам, павукам,

Читати вірш повністю...
Ворона з Лісабона і крук з Прилук
Євген Гуцало

Якось стрілися —
ворона
із самого Лісабона
і дзьобастий чорний крук
із самісіньких Прилук.
Гордо каркнула ворона:
—    Я — ворона з Лісабона!
Гордо каркнув
чорний крук:
—    Я — з самісіньких
Прилук! —

Й запишалися
ворона
із самого Лісабона…

Читати вірш повністю...
Добре мчати на санчатах
Євген Гуцало

Лисенята й вовченята
посідали на санчата.

Ще й до них зайчата
сіли,
і санчата
полетіли!

І санчата полетіли –
аж у вухах засвистіло,
полетіли
по узвозу
по снігу та по морозу…

Добре мчати
на санчатах
сіроманцям-вовченятам.

Добре мчати
на санчатах…

Читати вірш повністю...
Зайці в полі варять борщ
Євген Гуцало

Коли йде осінній дощ,
зайці в полі варять борщ.

Зайці варять борщ у полі
з буряків та бараболі.

Зайці моркву в борщ кладуть
і капусту в борщ січуть.

Зайці в борщ кладуть квасолю,
сиплять перцю, сиплять солі.

Листя кидають із …

Читати вірш повністю...
Зайчик місяця надгриз
А. М'ястківський

Чи тепер, чи колись
Із солодким хрустом
Зайчик місяця надгриз
Думав, що капуста.
Місяць скік та й утік
В небо синє-синє.
Не кружок-колобок —
Тільки половина.
Заховався, повис,
Де хмарки, мов хустя…
Зайчик місяця надгриз
Думав, що капуста.…

Читати вірш повністю...
Ходить гарбуз по городу

Ходить гарбуз по городу
Питається свого роду:
– Ой, чи живі, чи здорові
Всі родичі гарбузові?

Обізвалась жовта диня,
Гарбузова господиня:
– Іще живі, ще здорові
Всі родичі гарбузові!

Обізвались огірочки,
Гарбузові сини й дочки:
– Іще живі, ще здорові…

Читати вірш повністю...
Про Милу і мило
Грицько Бойко

Мила милитись
Не вміла,
Мила мило
З рук не змила.
Мама милила
Уміло,
Мама з Мили
Змила мило.

Читати вірш повністю...
Смаженя
Грицько Бойко

Смаженю
Смажив,
Смажив
Саша,—
Замість
Смажені
В Саші
Сажа!

Читати вірш повністю...
Вареники
Грицько Бойко

У кухара
Валерика
Розварились
Вареники.
Розварились
Вареники…
Варениці
В Валерика!

Читати вірш повністю...
На добраніч!
Грицько Бойко

Ніч не спали
Сиченята,
Полягали
Ранком  спати.

— На добраніч!
Каже сич,
Бо  в сичів же
ДЕНЬ — ЦЕ НІЧ.

Читати вірш повністю...
Ворона-Каркорона
Грицько Бойко

— Де, вороно-
Каркароно,
Ти була?
Що, вороно-
Каркароно,
Принесла?

— Покружляла,
Покружляла
Я вгорі.
Горобців
Порозганяла
У дворі.

Стріла півня-
Розбишаку,
Пісняра —
І чкурнула,
Дременула
Із двора.

Читати вірш повністю...
Любителі квітів
Грицько Бойко

Став говорити
Осел свині:
— Люблю я  квіти,—
Вони смачні!

Свиня ослові:
— Хро-хро! Авжеж!
У них чудове
Коріння теж!

Читати вірш повністю...
За черв’яками
Грицько Бойко

Веселі рибки
Пливуть у зграї,
А раченятко
У них питає:

Куди зібрались
Ви косяками?
Йдем до рибалок
За черв’яками!

Читати вірш повністю...
Кіт-рибалка
Грицько Бойко

Кіт-рибалка у човні
Мріє на світанні:
— От якби зловить мені
Карася в сметані!…

Читати вірш повністю...
Нетерплячий
Грицько Бойко

Чому цуцик у муці?
Він хотів спекти млинці

Та собача вдача
Дуже нетерпляча:

Лиш розбовтав тісто —
З’їв його все чисто!…

Читати вірш повністю...
Злякав
Грицько Бойко

Малий  горобчик у дворі
Хвалився всім на втіху:
— Злякав я півня на зорі,
Цвірінькнув — і під стріху!

Читати вірш повністю...
Знову почну!
Грицько Бойко

Ніяк не вгамує
Бабуся хлопчину:
Малий репетує
Вже цілу годину.

Та раптом стихає
Той крик голосний…
Бабуся зітхає:
— Засне, мій малий!

А з ліжка хлопчина:
— Ні, ні —не засну!
Я трошки спочину
І знову почну!

Читати вірш повністю...
Увійти на сайт:
Забули пароль?
Немає акаунту?
Зареєструватись
Створити акаунт:
Вже є акаунт?
Увійти
Відновити пароль: