Вийшла киця у садочок,
Лапки обтрусила,
Раз пройшлася коло хати,
На порозі сіла.
Розчесала довгий хвостик
(От же чепуруха!),
Трохи лапку полизала І помила вуха.
Миє шийку і животик,
І на мене гляне
— Бачу, киця сіру спинку
Лизькать не …
— Де ти, песику, бував?
— На подвір’ї вартував,
Від смеркання аж до ранку
Безустанку — гав, гав, гав.
— Де ти, котику, бував?
— Я на мишок полював
І в кімнаті, і надворі,
І в коморі — няв, няв, …
Білочки руденькі,
Милі й чепурненькі,
В листячку ховались,
З сонечком вітались.
Осені раділи,
Спинки свої гріли.
Та набігла хмарка,
Дощова бунтарка,
Ліс швиденько вмила
Й далі полетіла.
А малі красуні,
Краплиночки ловили,
Лапки й хвостик мили.…
У бабусі, у селі
Є два котики малі.
Дуже вони милі,
Гарні та кмітливі.
Лапки підіймають,
Хвостиком махають,
Люблять гратись у дворі,
Аж до пізньої пори.
А тоді мерщій до хати,
Щоб поїсти та поспати.…
У нашому дворі,
Живуть котики малі,
Дуже милі та пухнасті,
І такі уже прекрасні.
Я на руки їх візьму,
І до себе пригорну,
Муркотять собі маленькі,
Голосочки в них тоненькі,
Хвостинятками махають,
Лапкою тебе торкають.…
Біля річки на пісочку
Кіт зиркує з-за пеньочка,
Кіт у воду заглядає,
Тяжко думає-гадає:
“Як би рибу так зловити,
Щоб і ніг не замочити?”…
У бобра
Добра
Багато:
І надворі,
І в оборі,
І в коморі,
І у хаті.
Бо охоче
Дні і ночі
Він робив:
Він і сіяв,
Він і віяв,
І косив,
І молотив.
А тепер
Бобер
На гаті —
Вчить маляток-…
В лісі догори ногами
Ходять три гіпопотами,
Вовк ховається від мишки,
Скрізь шукає лис горішки,
Кріт на вудку ловить сома,
Той ховається удома,
Хлопчика зловив метелик —
Заховає у портфелик,
На дубах ростуть банани,
Ананаси і сметана,
А сорока-господиня
Відшукала …
Мама-киця доню мила:
будеш, доню, чиста, біла,
ось ще хвостика намилю,
чиста киця — дуже мила.
Чисті лапки в кошеняти,
чистій киці добре спати,
мама миє ще животик,
а на черзі мамин котик.
Мама й котика помила
найніжнішим чистим милом.…
Натомився мамин зайчик
І по хаті вже не скаче.
Сплять маленькі вушка, ніс –
Вечір снів мішок приніс.
Натомились оченята
У малого зайченяти,
Лапки сплять, дрімає хвіст,
Це ж бо вечір сни приніс.
Спи, маленьке зайченятко,
Сплять у лісі всі …
Ходить вечір тишком-нишком,
Зазирає в дім до мишки.
Може, мишка пустить в хату
І напоїть чаєм з м’яти…
Кличе вечір мама-мишка,
Будуть діти спати в ліжках,
І зимовий тихий вечір
Все шепоче до малечі:
Ще прийду до вас і знову…
У киці-Муркиці
та котика-Муркотика
є синочок-Муркоточок
і доня-Муркотоня.
З ними мишка-Мурмишка
і мишеня-Муршеня.
Усі мурченята
Люблять книжки читати,
Гратися, м’яч катати
Казочки муркотати.…
Впала киця у калюжу,
забруднила лапки дуже,
вушка, спинку, навіть хвостик.
Як тепер іти у гості?
Бідолашна плаче киця,
Може, мама буде злитись?
Як сказати має неньці
Про болото на сукенці?
Ти не плач, хіба ж це горе? –
киця-мама …
А до мене приходила в гості жабка.
Я спитала, чи ходять жабки у шапках,
В рукавицях, шубах і черевиках,
Бо ж до холоду жабки зовсім не звикли?
Чи їдять на сніданок вони канапки?
От, цікаво, з чим люблять канапки жабки?…
У малого бегемота
Вся сім’я живе в болоті.
І матуся бегемота
Боса ходить на роботу.
У жирафової мами
Шия довга — все дістане.
В слоненяти мама сильна
І за хвостик водить сина.
В мене мама найгарніша,
Найдобріша, наймиліша.
Люблять мам …
Чи спитався ти у жабки,
Може, є у неї справи?
І куди стрибають лапки:
В магазин або до ставу?
Чи її чекають дітки?
Та блукає десь матуся…
Перш, ніж жабку ту ловити,
Запитати не забувся?…
Наша Марічка — така потіха,
Зовсім не вміє сидіти тихо.
вміє стрибати, вміє ходити,
Вміє води на підлогу налити.
Може в кота відібрати миску,
Хоч їй від цього жодного зиску,
Може балакати дуже багато
І обіймати маму і тата.
Наша …
А вже з неба сонечко припіка, припіка,—
Гиля, гиля, гусоньки, до ставка, до ставка.
Гиля, гиля, гусоньки, на ставок, на ставок,
Набігає хвилями холодок, холодок,
Хлюп-хлюп-хлюп! — водиченька у ставку, у ставку.
Гиля, гиля, гусоньки, на ряску, на ряску.…
Вийшла кізонька гуляти,
Походити біля хати,
На подвір’я подивиться,
На зеленую травицю:
Чи густа, чи запашненька,
Чи встелила двір рясненько?
Чи ті гуси, крила білі,
Не стовкли її, не збили?
Щоб було чим пробувати,
Козеняток годувати.…
Все по полю котиться
І не зна кінця.
— Відпочити хочеться,—
Просить вітерця.
А пустун регочеться,
Каже: — Ой, повір,
Поки зайде сонечко,
Треба змірять полечко —
Ти ж бо землемір!…