Темна ніч, на небі зорі,
в двері, вікна, димарі
тихо стукають прозорі
(ні! Не мухи й комарі)
найсправжнісінькі, крилаті,
найказковіші дива,
щоб малятам в кожній хаті
сон обійми відкривав.…
А від…
А від вітру і від сонця засмагає в хлопця ніс.
А від сонця і від вітру виростає дужим ліс.
А від літа, а від літа зеленіє білий світ,
А від літа діти-діти, як рясний вишневий цвіт.
А від …
Як приходить ніч до хати,
то малятам треба спати.
Бо, як тільки зазоріє,
під вікно приходять мрії
По-під руку із казками,
з колисковими та снами…
Щоб із ними полетіти,
треба міцно спати дітям. …
Що за лихо? Що за диво?
Позбігалися усі!
“Це ж якась страшенна злива!” —
Вигукнув старий сусід.
Налилося вже багато
Та не спиниться й на мить.
Треба дощика спитати,
Може, щось йому болить?
Ллє і ллє, ну що ж за …
Базікало балакало,
Патякало, лялякало,
Звичайно, кукурікало,
Кувікало і квакало.
Та тільки це базікало,
Що вміло так базікало,
Цвірінькало, кувікало
І трохи кукурікало
Не вміло ні на крихітку,
Ні на маленьку крапельку
Шнурівки зав’язати.
Тому оце патякало,
Багато так балакало
Й…
Новину сьогодні зранку
День вчорашній нам приніс:
Білі стріхи, білі присьби,
Біле поле, білий ліс.
Ліс стоїть такий поважний,
Мов дідусь старий та сивий.
Погляда на шлях широкий,
На просторі білі ниви.
Темні сосни та ялини
Простягли далеко віти
І …
Розступіться, люди,
Їду на верблюді,
На ногатому,
На горбатому!
Я у цю хвилину
В Африці далекій,
Де нема рослини,
Де вітри і спека.
Не боюсь пантери,
Лева теж не страшно:
З кожною химерою
Битимусь відважно!
Тільки на верблюда
Сів я …
Вже вам не дрімати, лижви і санчата,
Вже вам не скучати, хлопці і дівчата!
Сіється з-за хмари білий-білий сніг,
Білим покривалом він на місто ліг,
А дороги й парки і церкви й доми
Одяглися в хутро білої Зими.
Вибігають діти, …
Мама кашку насипає,
Гриць не хоче їсти:
І гаряча! й не солодка!
І нема як сісти!
Мама кашку постудила,
Цукром притрусила,
Біля столу у кріселко
Гриця посадила.
Він же знову капризує:
„А тепер холодна!
Може киця буде їсти,
Бо вона …
На тихім узліссі крізь, шибку хатинки
На білий сніг ллється проміння з ялинки,
А поміж берези і буки крислаті
Несеться весела колядка із хати.
Прибіг сірий зайчик, пристав, здивувався,
Під ясне віконце тихенько підкрався,
Став дибки й цікаво заглянув у …
Приснився Галі сон:
Прийшов до неї слон,
Злегенька уклонився
І на стільці розсівся.
Схопилася Галюся :
„Ой, я слона боюся!
Бо він такий страшний,
Великий і чудний!
Усе їсть, що попало,
А ще йому й замало.
З’їв хліб мій, кашу, …
Вийшла киця у садочок,
Лапки обтрусила,
Раз пройшлася коло хати,
На порозі сіла.
Розчесала довгий хвостик
(От же чепуруха!),
Трохи лапку полизала І помила вуха.
Миє шийку і животик,
І на мене гляне
— Бачу, киця сіру спинку
Лизькать не …
Гриць, відколи уродився,
Сам ні раз у не умився,
Бо такий удався зроду,
Що й не подивився в воду
— Так боявся він води,
Мов великої біди.
Ріс Грицько собі, нівроку,
І чорнів-темнів щороку;
Раз , як в дзеркало поглянув,…
Новину сьогодні зранку
День вчорашній нам приніс:
Білі стріхи, білі присьби,
Біле поле, білий ліс.
Ліс стоїть такий поважний,
Мов дідусь старий та сивий.
Погляда на шлях широкий,
На просторі білі ниви.
Темні сосни та ялини
Простягли далеко віти
І …
Падав-падав сніг лапатий
На дороги й на хати.
Каже з братиком нам тато:
— Намело його багато!
Ми на двір мерщій зібрались,
До забав приготувались.
Буде весело усім:
І дорослим, і малим.…
А у мене е сестричка —
Трохи більша рукавички.
Ми із нею подружили,
Хоч вона й кричить щосили.
Мама каже, що всі діти
Так учаться говорити.
Я сестричку розважаю,
Сам їй віршика складаю:
“Ти, маленька, підростеш,
В гай із братиком …
Наша Марічка — така потіха,
Зовсім не вміє сидіти тихо.
вміє стрибати, вміє ходити,
Вміє води на підлогу налити.
Може в кота відібрати миску,
Хоч їй від цього жодного зиску,
Може балакати дуже багато
І обіймати маму і тата.
Наша …
Десь тут була подоляночка,
Десь тут була молодесенька,
Тут вона сіла, тут вона впала,
До землі припала
Личка не вмивала, бо води не мала.
Ой устань, устань, подоляночко,
Ой устань устань молодесенька
Вмий своє личко, личко біленьке
Біжи до дунаю …
Наш Сірко одного дня
Вибіг з двору й навмання
В світ подавсь. Куди? Байдуже.
Біг собі туди, сюди,
Аж пустився до калюжі,
Щоб хлиснути там води.
Чи була велика спека,
Чи натура вже така,
Ще з далекого далека,
Наготовив язика.…
Сірко, натура мандрівна,
Зустрів уперше барана
І витріщив на нього баки…
Вже всяке бачив і видав,
Але не думав, не гадав,
Що є такі чудні собаки!
Бо все нібито, як у пса,
Але ж усе якесь не псяче —
І …