Осінь… Чарівна пора, коли все навколо одягається в золоті барви, а природа готується до зимового сну. Ця романтична пора року завжди надихала письменників та поетів. Навряд чи знайдеться хоча б один автор, в добірці творів якого немає віршів про осінь.
Вірші про осінь сучасних авторів, а також класиків української та зарубіжної літератури, допоможуть передати дітям цей особливий осінній настрій та розповісти про природні явища, що відбуваються восени. Ці поетичні твори допоможуть розширити світогляд дитини, у розкажуть їй, що таке романтична, чарівна осінь.
Також рекомендуємо:
Прикро павуку на осінь —
Не походиш в холод босий.
Восьмилапий мусить зранку
До світанку, до сніданку
Вісім туфель зав’язати
На красиві модні банти.…
Холодно, холодно…
Хиляться квіточки,
Вітер лягає до ніг,
В теплу одежу одягнуті діточки,
Осінь стає на поріг.
Зранку і небо від дощику хмуриться,
Птаство у вирій летить,
Кожна пташина стривожена, журиться,
Як на чужині їй жить.
Згодом повернеться птаство, літатимуть…
І поміж тополі з поля до села
Гусеня хмарини плутається в житі,
Малинові пера губить із крила.
Губить воно, губить, що робити має?
В небі наліталось досхочу.
В стиглім житі вітер пера позбирає,
Все ж одно з хмарини хліба не …
Осінній день, осінній день, осінній!
О синій день, о синій день, о синій!
Осанна осені, о сум! Осанна.
Невже це осінь, осінь, о! – та сама.
Останні айстри горілиць зайшлися болем.
Ген, килим, витканий із птиць, летить над полем.
Багдадський …
Осінь-маляр із палітрою пишною
тихо в небі кружляє,
осипає красою розкішною.
Там розсипа вона роси сріблисті,
Там тумани розливає,
Ліс одягає у шати барвисті.
Ліс обливає кольорами дивними,
Ніжно сміється до вітру,
Грає цілунками з ним переливними.
Фарби рожеві, злотисті, …
Степ весною — наче килим,
Сонце кидає нитки,
Вишиває візерунки,
То розводи, то квітки.
Зеленіє степ весною,
З кожним днем пишніш стає,
То обсиплеться росою,
То враз пахощі поллє.
Степ у літі — наче море,
Розіслався навкруги,
Хто його обійме …
Шипшина важко віддає плоди.
Вона людей хапає за рукава.
Вона кричить: — Людино, підожди!
О, підожди, людино, будь ласкава.
Не всі, не всі, хоч ягідку облиш!
Одна пташина так мене просила!
Я ж тут для всіх, а не для тебе …
Сю ніч зорі чомусь колючі,
як налякані їжачки.
Сю ніч сойка кричала з кручі,
сю ніч ворон сказав: «Апчхи!»
Сю ніч квітка питала квітку:
— Що ж це робиться, поясни?
Тільки вчора було ще влітку,
а сьогодні вже восени!…
Листя пада, пада,
Холодно землі.
Вже летять над садом
В ірій журавлі.
Де була травичка,
Там сухий покіс.
Спохмурніла річка,
Змовкли гай і ліс.
Ген за косогором
Бовваніє стіг.
Скоро, дуже скоро
Захурделить сніг.…
Листя падає
Додолу.
Засинають
Гай і поле.
На вербі
Один
Листочок.
До зими
Один
Деньочок!…
Ясне сонце не гріє,
Холодок повіва,
Засихає, жовтіє
На узліссі трава.
Небо хмуриться часто,
Потемніла ріка…
Щоб дощами упасти,
Плине хмара важка.
Осипаються клени,
Листя з дуба летить…
Лиш ялинка зелена
Серед лісу стоїть.…
Ранок виткав килимок —
до листочка — ще листок:
золотистий — тополиний,
зеленавий — горобиний,
блідо-жовтий — яблуневий,
червонястий — черешневий…
Хризантеми — у куточок,—
ой і гарний килимочок!…
Вересень вересом
вистелив ліс —
хай він цвіте
для дубів і беріз,
що одяглися
у жовті плащі
і виглядають
осінні дощі.…
Осінь приходить з поля,
сонячна і туга,
золотом на тополі
випеленим ляга.
З моря приходить осінь,
горнеться до води
там, де хмарини босі
гублять свої сліди.
Осінь приходить з неба,
скулиться поміж хвиль;
золота їй не треба,
срібло для неї …
Облітає листя,
Висиха трава,
Дивиться з ялиці
Заспана сова.
Лис послухав тишу,
Обійшов ярок,
Кинувся на мишу,
А спіймав – листок.
Стежечка розмита
Повертає вбік.
Де стояло літо,
Випнувся боровик.…
У серпневім лісі — шум,
У серпневім лісі — гам:
Носить дятел телеграми
І звірятам, і птахам.
Білці — від горіха,
Зайцю — від капусти,
їжакові — од галяви,
Де грибами густо.
Шишкарям — від сосон,
А від груші — …
Осінь — загадкова гостя,
Непомітно прийшла в гості.
Там, де вже пройшла вона, —
Золотом блищить трава,
Там, де сіла відпочить,
Уже дощик капотить.
Осінь любить малювати,
Все навкруг вдягати в шати.
По Землі вона мандрує,
Що побачить — розмалює.…
Гуділи мотори,
крутилися шини —
їхали в гори
пожежні машини.
— У горах — пожежа:
палає гора,
барлога ведмежа,
кротина нора!
Приїхали, стали —
і подивляли:
що їм робити?
Летіли ж дарма —
такої машини,
щоб осінь згасити,
на білому …
Вчиться вересень читати,
вчиться літери складати.
Засміявся хитро вітер:
— А склади-но ОСІНЬ з літер!
Вдарив вересень тривогу:
— Хто прийде на допомогу?!
О г і р о к озвався гречно:
— “О” віддам я, безперечно,
раз оказія така! —…
Ціле літо по краплині
Сонце ми збирали,
Обережно у корзини,
В кошики складали.
Зашуміли в косовицю
Ниви урожайні —
Це забили у пшениці
Крилами комбайни.
Трактори заскиртували
Сонячне проміння,
І над полем заблищало
Срібне павутиння.
Все тепло своє за літо…