Глянь: відвозять коники
Літечко від нас.
Дзвонять в лузі дзвоники:
— Вже до школи час! —
Зупиню я коників,
Вийду на росу
І найкращих дзвоників
В школу принесу.…
Ви б, напевне, теж сміялись:
Ось історія яка
З географією сталась
В нашім класі у Юрка.
В нього правило своє:
Карту не вивчати,
Бо на ній всі назви є —
Можна прочитати.
Встав Юрко з-за парти
І пішов до карти……
Сашко в трамваї повному,—
Розсівся він «як слід»…
А біля нього згорблений
Стоїть старенький дід.
Хтось до Сашка звертається:
— Чи вас у школі вчать,
Як місце дати старшому,
Як старших поважать?
— Та вчать,— Сашко відказує,
Але оце якраз…
Сьогодні Маринка
Уроків не знала.
Домашнє завдання
В Галинки списала.
Зі школи додому
Вернулись дівчатка,
І тут повторилось
Усе в них спочатку.
Удома Маринка
Отак міркувала:
— Сьогодні в Галинки
Уроки списала.
Чого ж я завдання
Робити спішу?
І завтра …
Журавель поважно
Біля дошки ходить,
По великій карті
Довгим дзьобом водить.
— Це — міста, це — море,
Це — високі гори…
Слухайте уважно,
Не пустуйте, діти!
Нам у вирій скоро
Треба відлетіти.…
Знов бунтує рюкзак –
не вміщає ніяк
всіх підручників шкільних,
та кросівок до них,
та м’яча, та бутербродів…
Крекче і гукає: «Годі!..»
Я кажу: «Цить, небораче,
нести тебе ще важче».…
Плаче книжка нишком.
Захворіла книжка —
Нерозумні малюки їй обшарпали боки.
Ви не плачте, люба книжко,
Полікую я вас трішки.
Попідклеюю вам рани,
Хай боліти перестане.
Вже й обгорточка готова!..
Буде книжечка здорова!…
Написала неділя листа,
понеділок отримав, та —
часу читати не мав —
вівторкові передав.
Вівторок, з листом у кишені,
допізна точив теревені…
Нечитаний лист спросоння
тицьнув на підвіконня.
Середа не мала бажання
починати читати зрання:
— Прочитаю, лише не тепер……
В букварі кричить ведмідь:
— Ох, тону, допоможіть! —
Під чорнилом заєць зник…
В класі — паніка і крик:
потекла ріка чорнила,
дві сторінки затопила!
Заревли сирени грізно:
— Ще не пізно! Ще не пізно!
Рятувальники прожогом
опинились за порогом,…
— Швиденько вставай
і до школи збирайся.
Рухайся швидше,
не стій, а вмивайся.
— Сідай, швидше снідай,
кому я кажу!
— Хіба ви не бачите,
я вже сиджу.
Сердиться мама,
сердиться тато:
— Ти мало їси,
а говориш багато.
Учня …
Баба й дідо,
мама й тато,
одягнувшись, як на свято,
всі по черзі
в школу ходять,
букваря за руку водять!
Так проходять дні за днями
сьомий ранок —
черга мами!…
Хтось кепкує з букваря:
— Вже затямити пора
цю дорогу, …
Вчиться вересень читати,
вчиться літери складати.
Засміявся хитро вітер:
— А склади-но ОСІНЬ з літер!
Вдарив вересень тривогу:
— Хто прийде на допомогу?!
О г і р о к озвався гречно:
— “О” віддам я, безперечно,
раз оказія така! —…
Поїзд осені гуде,
Серпень поїзда веде,
через гори, через доли
букварі везе до школи.
І на станції на кожній,
на зупинці придорожній —
скрізь вітають залюбки
букварів
трудівники.
На зупинці Х л і б і с і л ь
повно …
Скільки коштує школяр?
Не про гроші річ вестиму,
не про те,— а скільки пар
він чобіт зносив за зиму?
Що там гроші! Не його ж
купувати-продавати.
За хорошого ж — ого! —
півжиття віддати!
Заохоти з добрих слів
учневі потрібні.…
Сів Іванко, пише: САД…
Помилився — вийшло: ПАД.
Перекреслювать негоже —
“П” образитися може.
— Хай вже п а д той буде п а д о м,
почекає трохи сад.
Допишу я СНІГ — і буде
акуратний СНІГОПАД.…
«Я бути чемним обіцяю,
Старанно вчитися клянусь!» —
За спиною схрестивши пальці,
Директору боживсь Петрусь.…
В нашій школі, хай їй грець,
Поселився Брехунець.
Він цибатий і худющий,
І, мов джміль, непосидющий.
Ніби в курки в нього очі:
Недобачить — приторочить.
Ніби в зайця в нього вуха,
Щоб усіх і все підслухать.
Має довгий він язик,…
Школа теж була би – сила!
Я б відвідувала й дві,
якби там мене учили
з хом’ячками в голові.
А якби навчати вволю
доручили псу й коту –
я не те що вам у школу,
я пішла б і в …
Нуль помножити на нуль,
накрутити десять дуль,
і додати два хвости,
і в комору занести,
а тоді додати знову
хоч єдине тепле слово,
помішати, посолити
і підручником накрити…
… Але зранку все так само –
зранку доню знову мама
з …
Прийшла до нас якось бабуся Яга,
яка не уміла казали “ага”.
Виходило в неї “аґа” та “аґа”,
як в гуски, яка розмовляє “ґа-ґа”.
А ще зустрічався нам дідо Ягун,
він людської мови вчив бабу Ягу.
Вона ж не хотіла, хоч …