Зима — це справді казкова пора року, адже все наколо вкривається товстим шаром білого та пухкого снігу, а мороз на вікнах малює загадкові візерунки. Напевне найбільше зиму люблять діти, адже можна кататись на лижах та санчатах, грати у сніжки, ліпити сніговика чи снігову фортецю. А ще взимку приходить Святий Миколай та є багато чудових свят, таких як Новий Рік та Різдво. Вірші про зиму в легкій та цікавій формі передають цю казкову атмосферу.
Поетичні твори про зиму для дітей в легкій, поетичній формі знайомлять маленького читача з зимовими природніми явищами, особливостями поведінки тварин та птахів взимку, вчать як взаємодіяти з навколишнім середовищем та правил поведінки на вулиці.
Рекомендуємо також:
У цьому розділі зібрано вірші про зиму відомих українських поетів, короткі віршики про зиму, які легко вивчити діткам, красиві поезії для батьків та твори зарубіжних авторів перекладені на українську мову.
Покинута, занедбана на лугу
зеленіє капустонька у снігу,
а до неї стежечку не одну
протоптали ніженьки по лану.
Догадайтесь, дітоньки, ви самі,
хто ці робить стежечки узимі.
Я вам в цьому віршику не скажу,
бо сам ще раз подивитись побіжу. …
По сніжку до снігурів
сніговик у гості брів,
ніс гостинців сніжний міх:
кілька шишок і пиріг.
Озирнувся сніговик:
Був снігур і раптом зник.
Де це, де подівся друг? —
Оглядається навкруг.
А снігур за стовбур — скік!
Він для гостя …
Сперечалися хмаринки,
швидше хто вдягне ялинку,
враз посипали сніжинки —
всі ялинки в кожушинках.
А чия гарніша шуба?
В кого тонша, в кого груба?
Сперечалися хмаринки,
аж закінчились сніжинки. …
Новину сьогодні зранку
День вчорашній нам приніс:
Білі стріхи, білі присьби,
Біле поле, білий ліс.
Ліс стоїть такий поважний,
Мов дідусь старий та сивий.
Погляда на шлях широкий,
На просторі білі ниви.
Темні сосни та ялини
Простягли далеко віти
І …
Весь ліс у білій ризі,
Але нерівний сніг:
По нім, як знаки в книзі —
Сліди звіриних ніг.
Ніхто з людей у лісі
Сюди вночі не йде.
Хто ж біг по цім узліссі?
Куди цей слід веде?
То лиса хитрі …
Вже вам не дрімати, лижви і санчата,
Вже вам не скучати, хлопці і дівчата!
Сіється з-за хмари білий-білий сніг,
Білим покривалом він на місто ліг,
А дороги й парки і церкви й доми
Одяглися в хутро білої Зими.
Вибігають діти, …
Новину сьогодні зранку
День вчорашній нам приніс:
Білі стріхи, білі присьби,
Біле поле, білий ліс.
Ліс стоїть такий поважний,
Мов дідусь старий та сивий.
Погляда на шлях широкий,
На просторі білі ниви.
Темні сосни та ялини
Простягли далеко віти
І …
Рано-рано сонце встало
Новий день вже привітало.
А проміннячко його
Роздає усім тепло.
Морозцеві теж не спиться
Він малює, як годиться.
На віконці в одну мить
Зірочок, що не злічить.
А вітрисько, ген по полю
Розгулявся вже у волю.
Дує …
Не поспішаючи, прийшла зима.
Тихенько так у двері стукотіла.
Покрила снігом всі поля
І ковдрою дахи прикрила.
Морозом ріки зупинила,
На вікнах гарний слід лишила,
І з вітром довго гомоніла,
Що кучугур нам наробила.
Тепер картинка в нас нова
Чарівна, …
Звірі дуже турбувались
Не раділи, не сміялись…
Де ж зима це заблукала?
Де пішла, куди пропала?
Зайчик шубку білу має,
Білка теж нову вдягає,
Ласка і собі змінила
Тільки ж треба справжнє диво,
Щоб сніжок лежав на вітті
Будуть всі …
Ти прийшла до нас тихенько,
Принесла з собою сніг,
Обсипала рідну землю,
І дерева, і поріг.
Ти мережева на вікнах
малювала з морозцем,
Річку льодом покривала
ніби диво-кришталем.
Та прийшла пора прощатись,
Час весни, тепла прийшов.
Прощавай, Зимонько ясна,
Сніжна, …
Піє півень-ліс
дуже осінню пісню.
І гребінець у нього
палахкотить червоно.
І руде пір’я летить —
за вітром стелиться.
Гарний у тебе голос,
півнику,
а яким іще буде?
Приїде коваль —
зі срібла викує
Бо той коваль —
Морозенко,
в …
Народився бог на санях
в лемківськім містечку Дуклі.
Прийшли лемки у крисанях
і принесли місяць круглий.
Ніч у сніговій завії
крутиться довкола стріх.
У долоні у Марії
місяць — золотий горіх.…
Тешуть теслі з срібла сани,
стелиться сніжиста путь.
На тих санях в синь незнану
Дитя боже повезуть.
Тешуть теслі з срібла сани,
сняться веснянії сни.
На тих санях Ясна Пані,
очі наче у сарни.
Ходить сонце у крисані,
спить слов’янськеє …
Як дивно пахне перший сніг —
Солодкуватим духом лісу,
А ще — відлигою зі стріх
І чимось, схожим так на… пісню…
Як зимно пахне перший сніг —
Розбитим глечиком з водою,
На листям метений поріг
І чимось, схожим так з… …
У вечір, синій від морозу,
Щеня скавчало на порозі.
Малого вигнали із дому,
Хоч і не винен був ні в чому.
Щеня скавчить і замерза,
На сніжній мордочці сльоза.
А жінка та, що це зробила,
Спокійно двері зачинила.
Про песика …
З хвилини на хвилину…
Завіє сніг і наш поріг,
І в полі бадилину.
За ногу вхопить вітер дим,
А сніг і дим завіє,
Ще й білим язиком твердим
Прилиже дим, як вміє.
Хвоста розпушить курці сніг
І пожене за вітром,…
Білесенькі сніжиночки,
Вродились ми з води;
Легенькі, як пушиночки,
Спустилися сюди.
Ми хмарою носилися
Від подиху зими,
І весело крутилися
Метелицею ми.
Тепер ми хочем спатоньки,
Як дітоньки малі.
І липнемо до матінки —
До любої землі.
Матуся наша рідная…
Степ весною — наче килим,
Сонце кидає нитки,
Вишиває візерунки,
То розводи, то квітки.
Зеленіє степ весною,
З кожним днем пишніш стає,
То обсиплеться росою,
То враз пахощі поллє.
Степ у літі — наче море,
Розіслався навкруги,
Хто його обійме …
Вийшли вранці ми.
Дивне місто проти сонця!
Всі взолочено віконця…
Ні, такої ще зими
не стрічали ми.
Проти сонця дим,
проти зимнього патлатий,
що з труби зверта від хати,
й понад садом молодим
тане, тане дим…
Ох, яка ж краса!…