ukraine

Друзі! Ми щиро надіємось що у цей надзвичайно важкий час для нашої країни казки допоможуть вам хоч трішки перемкнутись та відпочити.

Віримо в наших воїнів! Віримо в нашу перемогу! Слава Україні!

Таємниця сріблястої ложечки

Марія Дем’янюк

«Ой, не хочу і не буду, – гірко заплакала Надійка, – бо вона… солона!». «Ще б пак, – подумала посріблена ложечка, яка вже півгодини плакала в руках вередливої дівчинки, – звичайно солона, адже стільки сльозинок упало в тарілку з кашею». «Їж», – голосно та сердито сказало мама. «Не буду!» – вперто відповіла дівчинка.
На поміч, як завжди, прийшла старша сестричка: «Їж, Надійко! Маємо ще багато справ». «Яких?» – перестала схлипувати дівчинка й зацікавлено поглянула на сестричку. «Глянь, – відповіла та, – скільки на галявині кульбабок! Пухнасті такі! На них треба подмухати, щоб наступного літа їх було ще більше!». «Еге ж», – погодилась Надійка і почала швидко їсти кашу. Срібляста ложечка від того заспокоїлась, і каша, певно, стала смачнішою, бо сіль у Надійчину тарілку більше не потрапляла.
Кульбабок було багато-пребагато. Дівчаткам аж щічки заболіли від дмухання. Задоволені та дуже поважні вони повернулися додому. Адже їхня місія була виконана – сотні парасольок- кульбабок закружляли завдяки наполегливій праці сестричок. Отож зголоднілі й трохи стомлені дівчатка сіли вечеряти. Надшка взяла свою сріблясту ложечку і почали їсти. Смакувала з превеликим апетитом. «Мамо, як смачно! Яка солодка каша!» – сказала дівчинка, чому дуже зраділа ложечка. Матуся задоволено поглянула на донечку, а ложечка таємниче усміхнулася. Вона була певна, що каша солодка, бо її підсолодила солодка усмішка сріблястої ложечки.

Подобається!

Сподобався твір? Залиш оцінку!

4.6 / 5. Оцінили: 7

Поки немає оцінок...

Джерело:
“Марійчині казки”
Марія Дем’янюк
Видавництво: “ФОП Цюпак”
м. Хмельницький, 2018 р.

Залишити коментар

 



Увійти на сайт:
Забули пароль?
Немає акаунту?
Зареєструватись
Створити акаунт:
Вже є акаунт?
Увійти
Відновити пароль: