ukraine

Друзі! Ми щиро надіємось що у цей надзвичайно важкий час для нашої країни казки допоможуть вам хоч трішки перемкнутись та відпочити.

Віримо в наших воїнів! Віримо в нашу перемогу! Слава Україні!

Теля

Казки Геннадія Циферова

Якщо ви дуже хочете з ним познайомитися, то дивіться: от яке воно? Білий клубочок із головою, а з двох боків чотири соломинки вставлені.
Та тільки зараз я хочу розповісти тобі зовсім не про те, як воно виглядає. Просто того дня було дуже гарно: світило сонце, гойдалися квіти на лузі.
А теля все стрибало, все гралося. Так, що аж навіть спати не хотілося. А коли лягло, то сказало: «Гаразд, гаразд, але завтра обов’язково дострибаю».
І ми часто говоримо так.
Але завтра була зовсім інша погода. Дув холодний вітер, йшов холодний дощ. І всі блакитні квіти закрилися зеленими хусточками. А теля посумувало, посумувало і вирішило: «Якщо вчорашнього дня було тепло і гарно, значить, мені просто треба його знову знайти».
Ось так воно й пішло шукати вчорашній день. Прийшло до зайця, постукало у його будиночок. Визирнув заєць, розкрив блакитну парасольку і, не поспішаючи, відповів:
— Ні, хоч я і бігаю всюди, але де сховався вчорашній день, не знаю.
І почимчикувало теля до ведмедика. Виліз зі свого барлогу, порослого лопухами, бурий ведмедик, розкрив зелену парасольку і теж не поспішаючи відповів:
— Ні, брате мій, хоч я і ходжу багато, але того вчорашнього дня, вибач, не бачив.
Так ніхто і не зміг сказати, де він, гарний вчорашній день. Тільки різнокольоровими парасольками всі хитали. А потім вечір настав. І вирішило теля спитати в мудрої сови. Залопотала сова помаранчевими крилами, блиснула зеленими очима і відповіла тихо:
— Друже мій, ще ніхто в світі не знає, куди йдуть вчорашні дні.
І зовсім засмутилося теля. Сіло під сосну, заплющило очі й заснуло з горя. А чорні хмари небо закрили.
Але ось, нарешті, прокинулося теля. І що ж? Знову веселе сонце і блакитні квіти на лузі гойдаються.
І закричало воно тоді радісно:
— Дивіться, звірі, я все-таки знайшов це гарне вчора!
— Ні, — сказала йому зверху сова, — друже мій, це не вчора, це сьогодні.
— Але як же так, — замукало теля, — адже я шукав тільки вчорашній гарний день?!
— Ну звичайно, — кивнула сова, — та тільки хто шукає вчора, завжди знаходить тільки сьогодні. Чи не правда, мій друже? Тому й добре жити на світі.
Теля відповіло: «Му–му», що по-нашому означає: «Так–так, звичайно».

Подобається!

Сподобався твір? Залиш оцінку!

5 / 5. Оцінили: 3

Поки немає оцінок...

Джерело:
“Большая книга сказок“
Геннадий Цыферов
Видавництво: “Махаон”, 2011 р.

Залишити коментар

 



Увійти на сайт:
Забули пароль?
Немає акаунту?
Зареєструватись
Створити акаунт:
Вже є акаунт?
Увійти
Відновити пароль: