TOU

Тюлень

Казки Яна Бжехви

Отака в тюленя втрата! —
Шубу міль побила клята.
Йде він з дому повен суму:
— Дай поскаржусь опосуму!

І питає тихо-любо:
— В тебе є торішня шуба?
Той говорить:
— Друже, досить!
Кожен власну одіж носить!

Знов тюлень прохає:
— Бобре!
В тебе, знаю, серце добре…
Кожушок торішній дай-но!
Я носитиму охайно!

Під водою бобр гукає:
— Шкода — зайвого немає!
До ведмедя краще йди:
Може, визволить з біди.
— Не канюч,— Бурмило просить.
Кожен власну одіж носить!

І борсук у цій пригоді
Теж сердито буркнув:
— Годі!
Проковтнув тюлень образу!
— Краще в ліс піду одразу!

Лис також брехнув у лісі:
— Ми ж усі весною лисі!

Крикнув білий горностай:
— Прийдеш, як настане май!
Не схотіла видра й слухать.
Скунс «Нема!» — відмовив сухо.

Йде тюлень сумний додому:
— Більш не вірю я нікому!

Взяв у шафі клапті хутра:
— Їх стачати — річ немудра!
Та й подався до кравця:
— Шийте шубу до лиця!

Той зшивав докупи діри
Тижнів, мабуть, із чотири.

Врешті каже:
— Є робота!
А тюлень як скрикне:
— Що то?!

Влізти в шубу — марна справа!
Де тут поли? Де рукава?
Ще й докупи ноги зшиті.
Що ж мені робити в світі?

А кравець говорить влучно:
— В ній зате пірнати зручно!
І з того часу тюлень
Плава в морі цілий день.

Сподобався твір? Залиш оцінку!

4.9 / 5. Оцінили: 7

Поки немає оцінок...

Джерело:

“Качка – дивачка”

Ян Бжехва

Переклад Н. Забіла, М. Пригара

Видавництво: “Веселка”

Київ, 1974 р.

Залишити коментар

 



Увійти на сайт:
Забули пароль?
Немає акаунту?
Зареєструватись
Створити акаунт:
Вже є акаунт?
Увійти
Відновити пароль: