Торговець і мавпи

Хто не може здолати ворога силою, той може перемогти його розумом.

Один купець сів відпочити в тіні дерева, а торбинку з товаром поклав на землю. Торбинка ця була доверху набита червоними шапками – він ніс їх у сусіднє місто на продаж. Така ж червона шапка була у нього самого на голові. Сидів він, сидів, а потім приліг. Повіяв прохолодний вітерець, навіяв на подорожнього дрімоту, і він заснув.

А над ним на гілках дерева сиділи мавпи і витріщали на нього очі. Як тільки торговець заснув, мавпи зіскочили на землю, розхапали шапки і знову залізли на дерево. Понатягали шапки на голови і давай стрибати і скакати з гілки на гілку. Гамір підняли на всі джунглі.

Прокинувся торговець від їх гомону, подивився – торбинка порожня, шапок, як і не було. «Що за диво! – думає. – Куди мої шапки поділися? Невже їх хтось вкрав? » Подивився вгору, бачить – мавпи в його шапках стрибають з дерева на дерево.

Чого тільки він не робив, як не лякав мавп – не зміг повернути жодної шапки. Розсердився, спересердя зірвав з себе шапку і жбурнув її на землю з криком:

– Беріть вже заодно і мою шапку! На що мені вона, одна!

Мавпи, треба вам знати, люблять наслідувати людей. Не встиг купець зірвати з себе шапку, як в ту ж мить всі мавпи познімали свої і покидали їх вниз. Купець підібрав шапки, поскладав їх в торбинку і, дуже задоволений, пішов своєю дорогою.

Сподобалось? Поділіться з друзями:

Сподобався твір? Залиш оцінку!

1.5 / 5. Оцінили: 2

Поки немає оцінок...

Джерело:
Скворец и горошина” — Индийские народные сказки

Государственное издательство

Детской литературы

Министерства просвещения РСФСР

Москва, 1956 р.

Залишити коментар

 



Увійти на сайт:
Забули пароль?
Немає акаунту?
Зареєструватись
Створити акаунт:
Вже є акаунт?
Увійти
Відновити пароль: