Товстий жирний млинець

Жили-були три бабусі, і захотілося їм якось поласувати млинцями. Перша бабуся принесла яйце, друга – молоко, а третя – борошно й масло. А коли товстий масний жирний млинець був готовий, він раптом потягнувся на сковорідці, звісився через край і втік від бабів! Швидко покотився млинець прямісінько до лісу. А назустріч йому маленьке зайченятко:

– Агов, товстий жирний млинець, а ну стій! Зараз я тебе з’їм!

Млинець йому відповідає:

– Я тільки, що від трьох бабів утік. Невже я не втечу від Зайчика-Стрибайчика? – і покотився далі.

Назустріч йому вовк поспішає й ричить:

– Агов, товстий жирний млинець, стій! Я тебе їсти буду!

Млинець йому відповідає:

– Я від трьох бабів утік, і від Зайчика-Стрибайчика! Невже не втекти мені від Вовка-Бурлака? – і далі покотився.

Назустріч йому коза, бекає:

– Товстий жирний млинець, стій! Буду тебе їсти!

Млинець сміється:

– Я від бабів утік, і від Зайчика-Стрибайчика, і від Вовка-Бурлака. Невже не втекти мені від тебе, Кози Бородатої? – Та швидко покотився далі по лісу.

На дорогу кінь вибігає й ірже:

– Товстий жирний млинець, стояти! Я тебе з’їм!

Відповідає Млинець:

– Від трьох бабів я втік, від зайчика-стрибайчика, від вовка-бурлака, від кози бородатої, невже не втечу від Коня-Топтуна? – і далі покотився.

Назустріч йому кабан дикий і верещить:

– Ні з місця, товстий жирний млинець! Хочу тебе з’їсти!

Млинець йому відповідає:

– Я від трьох бабів утік, від зайця втік, від вовка-бурлака, від кози бородатої, від коня-топтуна, невже від Кабана-Хрюкана не втечу? – і покотився далі по лісу.

А назустріч йому троє дітей. Не було у них ні мами, ні тата. Сказали дітки:

– Дорогий млинчик, постій, будь ласка! У нас за весь день у роті не було ні крихти!

Тоді товстий жирний млинець сам заплигнув дітям у торбинку й дозволив їм себе з’їсти…