ukraine

Друзі! Ми щиро надіємось що у цей надзвичайно важкий час для нашої країни казки допоможуть вам хоч трішки перемкнутись та відпочити.

Віримо в наших воїнів! Віримо в нашу перемогу! Слава Україні!

Троє псів та вовк

Таджицькі народні казки

Якось троє псів загледіли вовка й кинулись до нього. Той бачить, що непереливки, і навтікача. Собаки за ним. Довго вони його ганяли. І таки вовк втомився. Насилу винесли його ноги на крутий пагорб – сів, відхекується.

Аж ось і пси. Повернувся він до них та й каже:

– Стійте! Чого ви женетеся за мною?

Почувши таке, собаки тільки сторопіло закліпали очима.

– Ти чий? – питає вовк чорного пса.

– Вівчарів, – одказує той.

– Так-так! А ти чий? – киває на білого.

– Різників.

– Ага! Ну, а ти ж чий? – глипнув вовк на жовтого пса.

– Я гончарів,– промимрив той.

Подумав трохи вовк, та й повів таку мову:

– Ти чорний, маєш повне право ганятися за мною, бо я з’їв у твого хазяїна кілька овець. Ти, білий, теж маєш право. У твого хазяїна я попотягав уволю тельбухів та кісток. А чого гнався за мною ти жовтий псюро? Я ж не їм гончаревих мисок і глечиків!

Почув це жовтий пес та й посунув додому.

«Чи варто було стільки часу ганятися за вовком через якісь там кістки й тельбухи?» – знерішучився білий пес і теж дав драла.

Чорний лишився сам. «Хіба я впораюся з таким дужим звіром?» – зметикував він і собі навтіки.

А мудрий вовк подивився глузливо вслід недоумкуватим псам та й подався своєю дорогою.

Подобається!

Сподобався твір? Залиш оцінку!

5 / 5. Оцінили: 4

Поки немає оцінок...

Джерело:
“Таджицькі народні казки”
Упорядник  і перекладач – О. Шокало
Видавництво: “Веселка”
М. Київ, 1989 р.

Залишити коментар

 



Увійти на сайт:
Забули пароль?
Немає акаунту?
Зареєструватись
Створити акаунт:
Вже є акаунт?
Увійти
Відновити пароль: