Трудовитий ведмідь

Крилов Іван Андрійович

Уздрівши, що мужик над дугами трудився
І вигідно збував їх з рук
(А дуги гнуть терпляче, не без мук),
Ведмідь гадав, що й він з труда б того розжився.
Лунає в лісі тріск і стук
І за версту вже гамір лине.
Березняку, і в’язу, і ліщини
Мишко мій вже чимало в лісі перевів,
Та дуги гнути не зумів.
Ось він до мужика поради йде питати.
«Сусіде», — каже: «де причини тут шукати?
Дерева я таки ламати втну,
Та жодної дуги я не зігну.
У чім бо головне в твоїм умінні?»
«В тім, куме, далебі,
Чого ніяк нема в тобі:
В терпінні».

Переклад Д. Білоуса

Сподобалось? Поділіться з друзями:

Сподобався твір? Залиш оцінку!

2 / 5. Оцінили: 1

Поки немає оцінок...

“Крилов — Байки”
Державне видавництво художньої літератури, Київ, 1946
Переклад за редакцією Павла Тичини та Миколи Терещенка

Залишити коментар

 



Увійти на сайт:
Забули пароль?
Немає акаунту?
Зареєструватись
Створити акаунт:
Вже є акаунт?
Увійти
Відновити пароль: