Три капелюхи містера Кепі

У містера Кепі було три капелюхи, і на вулицю він завжди виходив в трьох капелюхах відразу.

Всі, хто жив на Хайстріт: і лікар, і продавець овочів, і сажотрус – словом, всі-всі думали: «Який вічливий цей містер Кепі! Він три рази знімає капелюх, коли вітається ».

Йдучи по вулиці, містер Кепі любив наспівувати пісеньку:

Я – славний містер Кепі.

Три капелюхи я ношу,

Знайомого помітивши,

Їх підняти поспішу.

І я, повірте, дуже радий

Три капелюхи піднімать підряд.

Ура, ура, я дуже радий

Три капелюхи піднімать підряд!

Але іноді містеру Кепі було незручно – до трьох капелюхів у нього було всього лише  дві руки, тому одночасно він міг підняти тільки два капелюхи, а щоб зняти третього, йому доводилося другий капелюх брати під пахву.

«Як би мені хотілося знімати всі три капелюхи одночасно», – подумав він одного разу. А як раз в цей час по вулиці йшла кішка містера Кепі – Мурка.

– Ти куди, Мурка? – запитав її містер Кепі.

– У рибну крамницю, – відповіла Мурка.

– Тоді стрибай до мене на плече, – запропонував містер Кепі, – і, якщо нам зустрінеться лікар, або продавець овочів, або сажотрус, або жінка лікаря, або жінка сажотруса, або ще хто-небудь, будь добра, припідніми, будь ласка, один з моїх капелюхів.

– Що ж, можна, – погодилася Мурка і стрибнула до містера Кепі на плече.

Тут їм назустріч вийшла місіс Смак, жінка лікаря.

– Доброго ранку, місіс Смак! – сказав містер Кепі, піднімаючи однією рукою один капелюх, другою рукою – другий капелюх, а кішка Мурка припідняла третій капелюх.

– Доброго ранку, містере Кепі! – відповіла місіс Смак і подумала: «Який вихований чоловік!». А містер Кепі сказав своїй Мурці:

Ти – найкраща з кішок!

Тобі потисну лапку я

За те, за те, що

Зняла капелюх

З моєї голови