Три кози і вовк

Лужицькі народні казки

Якось вирядились три кози до лісу поскубти трохи листячка й кори погризти. Перша мала один живіт, друга — два, а третя — три. Стрівся першій козі вовк та й питається: — Козуню-любуню, куди йдеш?
— До лісу. Погризти кори й листячка поскубти.
— А що в тебе на голові?
— Ріжки!
— А що між ногами?
— Вим’ячко!
— То я тебе з’їм!—та й проковтнув козу. Коли йде друга, з двома животами. Вовк знову питає:
— Козуню-любуню, куди йдеш?
— В лісочок, погризти кори й листячка поскубти.
— А що в тебе на голові?
— Ріжки!
— А що між ногами?
— Вим’ячко!
— То я тебе з’їм!—та й проковтнув козу.
Аж іде третя, з трьома животами. Вовк сердито питається:
— Козуню-любуню, куди йдеш? А коза й собі так само:
— До лісу. Кори погризти й листячка поскубти!
— А що в тебе на голові?
— Вила-трійчата!
— А що між ногами?
— Булава!
— А що в тебе в животі гарчить?
— Повно мисливських собак!
Злякався вовк і кинувся навтьоки. Та скочив через тин,— а був дуже важкий,— зачепився та й розпоров собі живіт. Вискочили звідти обидві кози і втрьох почали сміятися з вовка. А потім весело мекекнули та й побігли додому, до свого хлівця.

Сподобався твір? Залиш оцінку!

3.7 / 5. Оцінили: 18

Поки немає оцінок...

Джерело:
“Жива вода”
Збірка сербо-лужицьких казок
Переклад – Д. Меденцій
Видавництво: “Веселка”
Київ, 1991 р.

Залишити коментар

 



Увійти на сайт:
Забули пароль?
Немає акаунту?
Зареєструватись
Створити акаунт:
Вже є акаунт?
Увійти
Відновити пароль: