Три метелики

Жили-були три метелики — білий, червоний та жовтий. Усі дні безперервно тільки й справи у них було, що веселитися та танцювати. Особливо коли сонце пригрівало. Пурхають метелика із квітки на квітку, з одної на іншу. Весело! Але ось одного разу пішов сильний дощ. Промокли метелика й стали шукати, де б заховатися. А дощ усе ллє.

Прилетіли метелики до Білої Лілії й просять:

– Вкрий нас, дозволь від дощу сховатися.

Лілія їм відповідає:

– Так і бути, білого метелика від дощу сховаю, він на мене схожий, а червоний і жовтий нехай собі інше місце шукають.

Білий метелик їй відповідає:

– Раз ти моїх братів прийняти не хочеш, то і я до тебе не піду! Краще вже нам разом під дощем мокнути!

Та й полетіли далі.

А дощ ще сильніше ллє. Підлетіли метелики до Червоного Тюльпана й просяться:

– Вкрий нас, дозволь від дощу сховатися, ми наскрізь промокли.

Тюльпан їм у відповідь:

– Добре, червоного сховаю, він на мене схожий, а білий й жовтий нехай собі інше місце шукають.

Червоний метелик йому відповідає:

– Раз ти моїх братів прийняти не хочеш, то і я до тебе не піду! Краще вже нам разом під дощем мокнути!

Та полетіли далі.

Долетіли метелики до Жовтої Троянди й просяться:

– Вкрий нас, дозволь від дощу сховатися, ми наскрізь промокли. Троянда їм у відповідь:

– Жовтого сховаю, він на мене схожий, а білий й червоний нехай собі інше місце шукають.

Тут жовтий метелик їй і відповідає:

– Раз ти моїх братів прийняти не хочеш, то і я до тебе не піду! Краще вже нам разом під дощем мокнути!

Почуло сонце, що за хмарами ховалося, слова метеликів і зраділо: є ж на світі така вірна дружба! Вирішило метеликам допомогти.

Прогнало сонце дощ і знову засяяло, сад освітило, метеликам крила висушило. Стали вони взад-вперед літати. Веселяться, танцюють, із квітки на квітку пурхають. Тільки до Лілії, до Тюльпана й до Троянди більше не підлітали. Так ті й засохли самотні. Веселилися метелики, кружлялися до самого вечора. А як вечір настав, спати лягли. Що з ними далі було, про те не відаю. Тільки знаю, що дружба — у будь-якому біді опора.

Сподобалось? Поділіться з друзями:

Сподобався твір? Залиш оцінку!

4.8 / 5. Оцінили: 6

Поки немає оцінок...

Залишити коментар

 



Увійти на сайт:
Забули пароль?
Немає акаунту?
Зареєструватись
Створити акаунт:
Вже є акаунт?
Увійти
Відновити пароль: