Три сини бідняка

– Це сліди кинджала Жумагельди! – здогадались брати. Почали вони шукати» кинджал, але ніяк не можуть знайти.

– Мабуть, занесло його мулом і піском, – сказав Ашкен. Випустив Мошкен воду в море. А потім зібрав усі сили і знову ковтнув.

Цього разу з водою набрав Мошкен у рот і верхній шар морського дна. Засяяв на сонці кинджал. Підняли його брати й пішли шукати Жумагельди.

Знайшли його тіло біля старенької закинутої хатинки.

Поклали брати кинджал на груди Жумагельди, а він розплющив очі, потягнувся й вигукнув:

– Міцно ж я спав!

Підвівся він, упізнав братів і зрадів такій несподіваній зустрічі. Розповіли йому брати, що він не спав, а був мертвий.

Побачив Жумагельди порожній палац, випите море і тільки тоді повірив братам.

Дізнався він, що його дружина в хана, й страшенно розгнівався.

Пішов батир до міста, переміг усе ханське військо, а тоді зайшов до юрти своєї дружини. Побачила його красуня й від радості знепритомніла. Коли ж очуняла, розповіла чоловікові про підступи злої чаклунки.

Жумагельди звелів розшукати і покарати стару відьму.

І лише тепер Жумагельди, як і його брати, став ханом великої країни.

Якось послав він одного з своїх візирів по скарби Семиголового дракона, які були заховані в могилі.

Повернувся візир і привіз багато золота й коштовностей.

Після цього всі три брати щасливо прожили до старості.

Сторінки: 1 2 3 4 5 6