Тришків жупан
Байки Івана Крилова
На ліктях у Тришка жупан порвався,
Чи ж довго думати? За голку він узявся:
На чверть рукава зрізав молодець
І лікті залатав. Готовий жупанець;
Лише на чверть голіші руки в нього.
Та чи журитися від цього?
І все-таки з Тришка сміється всяк.
«Та я ж не дурень вам», — Тришко говорить так:
«І ту біду поправлю:
І довші, ніж раніш, рукава я поставлю».
Тришко наш хлопець не простий!
Обрізав фалди він і поли,
Рукава доточив, — Тришко веселий мій,
Хоч носить він жупан такий,
Що, вірте, довші навіть і камзоли.
***
Таким же чином, бачив я, в наш час,
Бува, пани у нас,
Заплутавши діла, їх підправляють;
Поглянь: в Тришковому жупані козиряють.
Переклад О. Новицького