TOU

Цвіркун

Угорські народні казки

Кухарчук так злякався, що впустив миску. Впав він на коліна перед кумом Цвіркуном і з сльозами на очах розповів, як вони втрьох украли перстень королеви. Тут прибігли слуга з кухарем, теж упали на коліна й почали благати, щоб кум Цвіркун не казав нічого королю. Вони обіцяли йому по триста форинтів кожний.

Кум Цвіркун поміркував і вирішив, що непогано буде мати шість возів золота та ще й дев’ятсот форинтів.

Узяв він перстень і гроші, вигнав з кімнати трьох злодюг, поклав перстень у хлібний м’якуш, зробив з нього кульку і викинув за вікно індикам, що саме проходили попід вікнами.

Найбільший індик миттю схопив хліб і проковтнув.

А кум Цвіркун пішов до короля і каже:

– Ваша величносте, знайшовся перстень! Накажіть зарізати отого індика, і ви знайдете в його шлунку перстень королеви.

Зарізали індика, розпороли йому шлунок – і звідти справді випав перстень!

Побіг король із перснем до королеви:

– Ось він, дивися!

Зразу повеселішала королева, ніби рукою зняло з неї хворобу.

Кума Цвіркуна почали шанувати ще більш, слава його знову прокотилась по всьому світу.

Король наказав насипати шість возів золота, а кума Цвіркуна посадовив у свою карету та ще й вирядив з ним цілий полк солдатів, щоб його часом не пограбували.

їдуть вони собі. І ось придворний вирішив покепкувати з чарівника.

Вийшов з карети, спіймав у придорожній траві цвіркуна, затиснув його в кулак і каже:

– Ну, пане Цвіркун, якщо ви й справді такий всевидющий чоловік, скажіть, що в мене в руці?

Оце так заскочили кума Цвіркуна! Почухав він потилицю і сам собі каже:

– Ну, Цвіркуне, тепер тебе затисли в кулак!

– Їй-богу, правда! – вигукнув вражений придворний. – У мене в руці справді цвіркун. Тепер і я схиляю голову перед вашою мудрістю.

Він розтулив кулак, і звідти на траву вистрибнув цвіркун.

Нарешті приїхали додому, позносили все золото до хати. На те диво збіглося все село. Кум Цвіркун не шкодував золота й жменями роздавав його бідним людям. Найбільше, звичайно, віддав кравцеві.

Більше кум Цвіркун не ворожив ніколи. Даремно приходили до нього люди. Він відповідав усім однаково:

– Десь я загубив свою чарівну книжку.

Якби та книжка не загубилася, то й казка б не скінчилася.

Сторінки: 1 2

Сподобався твір? Залиш оцінку!

4.2 / 5. Оцінили: 11

Поки немає оцінок...

Джерело:
“Угорські народні казки ”
Упорядник і перекладач – К.А. Бібіков
Видавництво: “Веселка ”
м. Київ, 1985 р.

Залишити коментар

 



Увійти на сайт:
Забули пароль?
Немає акаунту?
Зареєструватись
Створити акаунт:
Вже є акаунт?
Увійти
Відновити пароль: