ukraine

Друзі! Ми щиро надіємось що у цей надзвичайно важкий час для нашої країни казки допоможуть вам хоч трішки перемкнутись та відпочити.

Віримо в наших воїнів! Віримо в нашу перемогу! Слава Україні!

Тигр і засушений персик

Корейські народні казки

Жив колись у глибокій гірській долині могутній тигр. Його ревіння жахало всіх птахів і звірів. Проте і могутні тигри мо­жуть попадати в кумедні ситуації.
Якось наш тигр прокинувся від пообідньо­го сну й відчув, що зголоднів. Надворі вже сутеніло. І тигр вирушив до сусіднього села. Він наблизився до невеличкої се­лянської хати з прибудованим до неї хлівцем і побачив, що там додивляється один із своїх снів корова.
«Зараз влаштую собі чудовий бенкет!» — подумав тигр.

Та раптом у хаті заплакала дитина. Ма­ти почала заспокоювати її:
— Тихо, доню, тихо! Он до нас іде вели­чезна дика кішка! Ой, яка вона страшна! Однак дитина не зважила на материні слова, її плач і далі наповнював хату. «Звідки ця жінка довідалась, що я тут?» — подумав тигр.
— Цить, доню! Велетенська кішка вже зовсім поруч! — знов проказала мати. Тигр сподівався, що дитина затихне, але вона продовжувала вередувати.
— Доню, ось засушений персик,— до­линуло з-за стіни.
Дівчинка вмить замовкла, а тигр зі страху аж заклацав зубами.

«Хто цей Засушений Персик? — подумав він.— Дитина не злякалась такого стра­хітливого звіра, як я, але зразу перестала плакати при згадці про Персик! Він, бачу, сильніший за мене. Якщо я попаду йому на очі, цей Персик неодмінно схопить і розтерзає мене».
Долаючи жах, тигр заповз у хлівець, де лежала корова.

І тут він побачив якогось чоловіка. То був злодій. Злодій хотів украсти корову. У суцільній темряві він намацав товсту тиг­рову шию, накинув на неї мотузку і рушив до дверей.
«За цю безрогу корову я матиму купу грошей»,— втішався злодій. А тигр був ні живий, ні мертвий.
«Тепер мені край! — думав він.— Це, ма­буть, і є Засушений Персик, що про нього казала своїй дитині жінка. Якщо я зареву або нападу на нього, він неодмінно по­вечеряє мною. Отож краще скорюся».

А злодій був неабияк втішений, що йому попалась така покірна, така лагідна ко­рова. Він вирішив сісти на неї верхи, але зразу відчув, що тут щось негаразд. Ско­чивши тигрові на спину, він з переляку затремтів: «Що за мана! Це ж не корова, а тигр! Треба якнайміцніше обхопити ру­ками його шию, бо він роздере мене на шматки». І злодій так стис тигра, що той і своєї власної слини не міг ковтнути. «От, я пропав! — ледве видихнув тигр.— Цей проклятий Засушений Персик задушить мене. Єдиний вихід — скинути його із спини й дременути навтьоки».

І тигр, як скажений, застрибав, вигинаючи коромислом спину. А злодій тримався з останньої сили. Він знав: якщо гепне на землю, то лютий звір тут-таки й роздере  його. Ні тигр, ні злодій не хотіли вмирати. Отож чим дужче стрибав тигр, тим міцніше стискав йому шию верхівець. Нарешті тигр не витримав і кинувся до лісу. Коли він пробігав під крислатим деревом, злодій учепився за товсту гілляку, спритно, як білка, видряпався на неї і тільки тут перевів дух. А тигр, від­чувши несподівану волю, радісно заревів на весь ліс: «Я позбувся Засушеного Пер­сика! Я скинув із себе найлютішого велет­ня! У змаганні з ним я вийшов перемож­цем! О, це не кожному тигрові під силу!
Я найхоробріший, я найспритніший звір у світі!»

Подобається!

Сподобався твір? Залиш оцінку!

5 / 5. Оцінили: 4

Поки немає оцінок...

Джерело:

Журнал:”Малятко”

Від 3 березня 1994р.

Переклад з корейської – Віктор Паюк

Залишити коментар

 



Увійти на сайт:
Забули пароль?
Немає акаунту?
Зареєструватись
Створити акаунт:
Вже є акаунт?
Увійти
Відновити пароль: