Ураган і бочки

На краю міста жив бондар. Роботи у нього не було, і грошей, отже також не було. А зима видалася сувора. Щодня дув сильний вітер. Маленький будиночок бондаря скрипів і хитався. Навіть самі товсті дерева у саду гнулися до землі.

Якось раз зранку бондар подивився у вікно й сказав своїй дружині:

– Подивися, який ураган! Нарешті ми з тобою розбагатіємо.

– Як же це ми розбагатіємо через ураган? Не розумію! – відповіла дружина.

– Ну й дурні ви, жінки! Ніколи не слухаєте чоловіків, ось і випускаєте щастя з рук.

– Що ж це за щастя – ураган? Бондар відкашлявся й сказав:

– Бачиш, ось у чому справа. Коли дме сильний вітер, піднімається пилюка. Пилюка попадає людям у очі. Від пилюки очі червоніють і сльозяться. Ось у цьому  і полягає наше щастя.

– Ну й нехай у людей очі сльозяться, у чому ж тут наше щастя?

– Яка ти нетямуща! Люди будуть хворіти на очі. Багато народу осліпне. З’явиться, багато сліпих. А що можуть робити сліпі? Їм тільки й залишається мандрувати по дорогах, грати, співати й просити подаяння. А на чому вони будуть грати? Зрозуміло, що на сямісенах. Ось у цьому наше щастя.

– Ну й нехай грають на сямисенах, у чому ж тут наше щастя?

– Ну ти  безтолкова! Сямісени обтягають котячою шкірою. Знадобляться сямісени – знадобляться й кішки. Усіх кішок переб’ють. Ось у цьому наше щастя.

– Ну переб’ють кішок, у чому ж тут наше щастя?

– Як що кішок не стане, у всіх коморах розведуться миші. Миші згризуть усі діжки й бочки. Людям будуть потрібні нові бочки й обручі. У мене буде багато роботи. Ось тоді ми з тобою й розбагатіємо!

Сямісен — традиційний струнний музичний інструмент в Японії, або японська домра.

Складається з прямокутної дерев’яної основи, обтягнутої шкірою кішки.