<

Вчений ведмідь

Казка Костянтина Ушинського. Читати українською онлайн.

Рекомендована література на літо 1 клас

– Діти! Діти! – Кричала няня. – Ідіть ведмедя дивитися.

Вибігли діти на ганок, а там вже багато народу зібралося. Нижегородський мужик, з великою палицею в руках, тримає на ланцюгу ведмедя, а хлопчик приготувався в барабан бити.

– А ну, Мишко, – каже нижегородець, смикаючи ведмедя за ланцюг, – встань, піднімися, з боку на бік перевалися, чесним панам поклонися і молодицям покажись.

Заревів ведмідь, нехотячи піднявся на задні лапи, з ноги на ногу перевалюється, направо, наліво розкланюється.

– А ну, Михайлику, – продовжує нижегородець, – покажи, як малі діти горох крадуть,

– де сухо – на животі, а де мокро – на колінах.

І поповз Мишко – на черево припадає, лапою загрібає, ніби горох смикає.

– А ну, Михайлику, покажи, як баби на роботу йдуть.

Йде ведмідь, не йде, назад озирається, лапою за вухом чеше.

Кілька разів ведмідь спересердя ревів, не хотів вставати- але залізне кільце ланцюга, продіте крізь губу, і палиця в руках господря змушували бідного звіра коритися. Коли ведмідь переробив всі свої штуки, нижегородець сказав:

– А ну, Мишко, тепер з ноги на ногу перевалися, чесним панам поклонися, та не лінуйся, та нижче поклонися! Потіш панів і за шапку берись – хліб покладуть, то з`їси, а гроші, то до мене вернись.

І пішов ведмідь, з шапкою в передніх лапах, обходити глядачів. Діти поклали гривеник, але їм було шкода бідного Михайла. З губи, пробитої кільцем, сочилася кров.

 

Подобається!

Сподобалась казка? Залиш оцінку!

0 / 5. Оцінили: 0

Поки немає оцінок...

Джерело:
“Рассказы и сказки” К. Д. Ушинский.
Видавництво “Дрофа – Плюс”, 2005 р.

Залишити коментар