Ведмедик Паддінгтон на ярмарку

Казка Майкла Бонда. Читати українською онлайн.

Одного разу влітку Брауни поїхали в район Лондона, який називається Хемпстед, – там якраз проходив великий ярмарок.

Паддінгтон ніколи ще не бував на ярмарку, і йому страшенно хотілося туди потрапити.

Містер Браун дав Джонатану, Джуді і Паддінгтону по монеті в один фунт.

– Витратьте їх з розумом, – порадив він. – Ярмарок буває тільки раз на рік.

Перш за все Паддінгтон пішов в павільйон, де треба було м’ячиком збивати кокоси. Але замість кокоса потрапив в дядечка, який там працював.

– Початок не дуже блискучий, – засмутилася місіс Браун.

– Може, ти встанеш вище? – запропонувала Джуді.

Паддінгтон подумав, що це чудова думка, і встав на свою валізу. Зробивши ще дві спроби, він отримав два призи: порцелянового птаха для своєї спальні і картинку з карасем.

– Карася я назву Хемпстед, в честь ярмарку, – вирішив ведмедик.

І він віддав свої призи місіс Берд, щоб вона їх потримала, поки він катається на каруселі.

Карусель йому так сподобалася, що він прокатався цілих два рази.

– Дуже здорово так їздити, особливо якщо тобі нікуди не треба! – крикнув він з коня. – І якщо у тебе в запасі багато булки з мармеладом.

Коли карусель зупинилася, Паддінгтон побачив гірку і побіг туди.

– Ну як, сподобалося? – запитав містер Браун.

– Так, дуже, дякую, – сказав Паддінгтон. – Правда, я ще ніколи так швидко не витрачав п’ятдесят пенсів.

– Дивно! – Місіс Браун подивилася наверх. – Більше з гірки чомусь ніхто не спускається. Схоже, всі решта застрягли.

– Матінко рідна! – вигукнув Паддінгтон. – Напевно, вони прилипли до моєї булки з мармеладом.

– Ходімо краще на ракету, поки вони не розібралися, що до чого, – запропонував Джонатан.

Паддінгтон дуже любив все нове і поспішив залізти в ракету.

Але невдовзі він про це пошкодував. Спочатку вони повільно повзли вгору. Потім дуже швидко падали вниз. А потім все спочатку.

Вгору, вниз, по колу, знову по колу. Іноді здавалося, що ракета і зовсім перекинулася догори дном.

– Треба було мені сісти в іншу ракету, – видихнув Паддінгтон, коли вибрався назовні. – Моя дуже вже сильно брикалася.

– Вони тут всі такі, – сказала Джуді.

– Може, попросиш повернути тобі гроші? – жартома запропонував містер Браун, допомагаючи ведмедику встати.

– Нехай краще повернуть мій шлунок, а то він кудись провалився, – похмуро заявив Паддінгтон

– Давайте для різноманітності спробуємо що-небудь спокійне, – запропонувала місіс Браун.

– Спокійне ще доведеться пошукати! – заперечив Джонатан.

Все одно було вже пізно. Паддінгтон побіг на автодром і забрався в машинку.

Виявилося, що тут всі їздять не за правилами і постійно стикаються.

Вибравшись з машини, Паддінгтон зрозумів, що вже досить пізно, а гроші у нього майже скінчилися.

І раптом він побачив намет з написом: «Мадам Грант – Ворожка»

– Може бути, вона вгадає, коли мені дадуть ще один фунт, – сказав ведмедик.

Брауни оком не встигли моргнути, а він уже зник у наметі.

Мадам Грант подивилася на Паддінгтона, потім заглянула на свою кришталеву кулю. А потім знову подивилася на ведмедика.

У наметі було жарко, очі у Паддінгтона так і злипалися.

– Передбачаю, що сьогодні вночі ти будеш дуже добре спати, – сказала ворожка.

Уявіть, так воно і вийшло! Паддінгтон дуже міцно спав тієї ночі. Так міцно, що жодного разу не впав з ліжечка – навіть коли йому приснилося, що він знову катається на ракеті.

Сподобалась казка? Залиш оцінку!

4 / 5. Рейтинг: 1

Поки немає оцінок...

Джерело:

“Медвежонок Паддингтон на ярмарке”

Майкл Браун

Переклад на російську – А. В. Глебовська

Видавництво “Азбука – классика”

Санкт – Петербург, 2009 р.

Залишити коментар