<

Ведмедик Паддінгтон в зоопарку

Казка Майкла Бонда. Читати українською онлайн.

Одного разу Джонатан і Джуді вирішили зводити Паддінгтона в зоопарк подивитися на різних тварин.

Перш ніж вирушити в дорогу, Паддінгтон приготував на всіх булки з мармеладом – цілих шість шматків.

Вони  доїхали до зоопарку на автобусі, купили в касі квитки і пішли до воріт. Однак дядечко на вході раптово загородив їм дорогу.

– Вибачте, я вас впустити не можу, – сказав він суворим голосом. – Вхід на територію зоопарку з тваринами заборонений.

– З якими ще тваринами? – здивувався Джонатан.

Дядько вказав на ведмедика, який намагався сховатися, насунувши капелюха до самого носа.

– Паддінгтон ніяке не домашня тварина! – обурилася Джуді. – Він просто живе у нас в будинку. Він член сім’ї!

А Паддінгтон кинув на дядечка дуже суворий погляд. Дядьку кашлянув, почервонів і злякано зрушив з місця.

Спочатку вони підійшли до клітин з птахами, яких привезли з різних теплих країн. Найбільше їм сподобався папуга з яскравим пір’ям і завзятим чубчиком.

– Давай я сфотографую тебе з папугою, – запропонував Джонатан. – Красиво вийде.

– Посміхнися ширше, – додала Джуді. – Скажи: «Сир».

– Си-и-ир, – сказав Паддінгтон.

– Попка дурак! – сказав папуга, висунувся з клітки і відкусив половину шматка булки з мармеладом. При цьому він не переставав посміхатися на весь дзьоб. – Велике дякую. Дуже смачно. Попка дурак!

Після птахів вони пішли дивитися сибірського вовка. Вовк був волохатий, гостроносий і на вигляд зовсім не злий.

– Яка пес! – здивувався Паддінгтон.

Але тут вовк завив: «Оуууууоууууууууоуууу!» Паддінгтон так і підскочив від несподіванки і впустив другу половину шматка булки з мармеладом.

Булка впала в клітку, і вовк тут же її з’їв.

– А тепер я сфотографую тебе з осликом, – сказав Джонатан.

Ослик якраз проходив повз. Він працював в зоопарку – на ньому каталися дітлахи.

– Іа-іа, – сказав ослик, побачивши булку з мармеладом. Було видно, що йому дуже хочеться спробувати.

– Ось і другий шматок з’їли, – сказала Джуді. – Так у нас скоро зовсім нічого не залишиться.

Мордочка у Паддінгтона витягувалася все сильніше.

Слон навіть і дозволу питати не став. Він голосно затрубив: «Труууу!» – і витягнув з клітки хобот. Акуратно взявши шматок булки, він відправив його в рот і відразу ж проковтнув, навіть не прожувавши.

Паддінгтон підрахував, що з шести шматків у нього залишилося лише три. Похід в зоопарк подобався йому все менше і менше.

Але найстрашніше виявилося попереду.

У дальньому кінці зоопарку жили різні хижаки. Джонатан, Джуді і Паддінгтон підійшли до клітки з левом. Лев підняв величезну голову з рудою кудлатою гривою, роззявив страшну пащу і голосно загарчав: «Ррррррррррррррр!»

Рев був такий страшний і оглушливий, що Паддінгтон здригнувся і впустив четвертий шматок булки на землю.

І на нього тут же з усіх боків налетіли голуби! Паддінгтон навіть не встиг сказати: «Врятуйте-допоможіть!» – як булку склювали до останньої крихти.

Зате пінгвіни мовчали. Для них було влаштовано спеціальний загончик з льодом і снігом – можна було подумати, що ти в Антарктиді. А пінгвіни стояли серед льодів з дуже сумним виглядом – ніби одяглися для свята в чорні фраки з білими комірцями, а свято взяли і скасували.

Паддінгтон стало їх шкода, і він віддав їм п’ятий шматок булки. Пінгвіни начебто трохи повеселішали.

– Пінгвіни харчуються рибою, – покартав його служитель і вказав на табличку. – Ось, прочитай, що тут написано. Годувати їх булкою з мармеладом суворо забороняється.

Поки Паддінгтон розглядав табличку і шукав, де там говориться про мармелад, служитель нишком зжер останній шматок булки!

– Ось безсовісний! – обурився Джонатан.

– Ну просто неподобство, – погодилася Джуді. – Взяти і відібрати останній шматок у нещасного ведмедя.

– Я хочу їсти, – ображено сказав Паддінгтон. – Ми з містером Крубером в цей час завжди сідаємо за «післясніданок» і п’ємо какао з булочками. Ходімо додому. Все, що могло трапитися, вже трапилося.

Але не тут то було! Наостанок гірський козел зжував паперовий пакет, в якому лежала булка! Мабуть, від пакета пахло мармеладом, ось він йому і сподобався.

– Все, вистачить, – вирішив Джонатан. – По-моєму, пора звідси йти.

Через декілька днів Джонатан проявив і надрукував фотографії, зроблені в зоопарку, і розклав їх перед ведмедиком.

– Вибери саму вдалу, потім наклеїш в свій щоденник або пошлеш тітці Люсі, – запропонував він.

– По-моєму, всі вийшли чудово. А тобі самому яка більше всіх подобається? – запитала у Паддінгтона Джуді.

– Та, яка з папугою, – твердо відповів ведмедик. – Папуга з усіх  самий вихований. Він хоча б сказав «дякую», коли з’їв мою булку.

А іншим це і в голову не прийшло!

Подобається!

Сподобалась казка? Залиш оцінку!

4.5 / 5. Оцінили: 2

Поки немає оцінок...

Джерело:

“Медвежонок Паддингтон в зоопарке”

Майкл Браун

Переклад на російську – А. В. Глебовська

Видавництво “Азбука – классика”

Санкт – Петербург, 2009 р.

Залишити коментар