<

Вереда

Грицько Бойко

Мала мама одинця,
Одинця-
Мазунця.
Мамі з ним була біда:
Одинець був
ВЕ-РЕ-ДА.
Вереда вередував,
Всім спокою не давав:
І бабусі,
Й тьоті Ірі,
І сусідам по квартирі.

Навіть котику-
Воркотику
Малому
Від плачу
Тікать доводиться
Із дому.

А горобчики
Сміються
У садах!
— Цвір-цвірінь!
Уже проснувся
ВЕ-РЕ-ДА!

Ось у ліжку
Він сидить,
В стінку стука:
— Мамо, йди!
Іди
Сюди!
Візьми на руки!

Хлопець дригає ногами,
Обливається сльозами
І подушку обніма:
— Ма! Ма! Ма!

Стала мама
Умивать
Одинця,—
Репетує
Мазунець
Без кінця!

Кулачками тре він очі:
—    Я вмиватися не хочу!
Теплої води нема!
Ма! Ма! Ма!

Мама мило
Червоненьке
Узяла,
Вереду свого
Вмивати
Почала.

Знову плаче: —
Я не хочу!
Ой, заходить мило в очі!
Ти намилюєш
Дарма.
Ма! Ма! Ма!

Стала мама
Вереду
Утирать,
Вереда давай
Ще дужче
Кричать.
Він до лоба приклада кулачок
—    Ой, колючий рушничок.
Рушничок!
Наче голки,
Бахрома.
Ма! Ма! Ма!

Мама супу
Із каструлі
Налила,
Мама ложку
Вередулі
Подала.

—    Нащо ложка? Забери ти!
Хочу суп з тарілки пити! —
І руками обома
Він тарілку підніма.
Ма! Ма! Ма!

Тут за шию
Потекло —
Гаряче!
Верещить він:
— Ой, пече!
Ой, пече!

Як затупає ногами
Та до мами із сльозами:
—    Суп гарячий… Їж сама!
Дай того… чого нема!
Ма! Ма! Ма!

От бабуся
Вже зайшла
До кімнати,
Булку з маком
Принесла
Для внучати.

—    Я не хочу їсти так!
Виберіть із булки мак!
Чом варення в ній нема?
Ма! Ма! Ма!

Вереда
Усе кричить,
Не змовка:
—    Ви з вареннячком
Спечіть
Пиріжка!
Я з варенням хочу їсти,
Та щоб був пиріг без тіста,
Тільки начинка сама!
Ма! Ма! Ма!

Стала мама
Одягать
Вереду,
Вереда —
Галасувать:
—    Не піду!
Хочу дома я сидіти!
Вже набридло мені літо!
Хочу, щоб була зима!
Ма! Ма! Ма!

Мама слоника
Купила
Заводного.
Вереда
Горла щосили:
—    Не такого!
Я не хочу заводного!
Ти купи мені живого,
Із ногами чотирма!
Ма! Ма! Ма!

Він із мамою
Гуляв
У саду.
Хто проходив —
Впізнавав
Вереду.

Знов розплакався синочок:
— Мамо! Хочу в дитсадочок,
Гратись з дітками всіма!
Ма! Ма! Ма!

А йому
Відповіли
Малюки:
— Ну, навіщо
Вереда
Нам такий?
Ні, не візьмемо тебе
Ми сюди:
В дитсадочок
Нам не треба
ВЕ-РЕ-ДИ!

 

Подобається!

Сподобався твір? Залиш оцінку!

0 / 5. Оцінили: 0

Поки немає оцінок...

Джерело:

“Веселинки, вірші, скоромовки”

Вірші для дітей

Грицько Бойко

“Видавництво: “Веселка ”

м. Київ, 1965 р.

Залишити коментар