Вересень

М'ястківський Андрій Пилипович

Пахне вересом, дише холодом.
Віє простором широти.
Йду між золотом, йду під золотом.
Йду по золоту золотий.

Кажуть, вересень, от і вересень.
Мені, вересню, повезло:
Груші, яблука, ще й при березі
Човен тесаний та весло.

Вирушаю я в довге плавання,
Вам — всі яблука і меди.
Пропливу, пройду тихі гавані,
Хуртовини всі й холоди.

Через рік вернусь, гляну молодо,
Діток вчитися позову.
Йду під золотом, йду по золоту,
Сиплю золото у траву.

Сподобалось? Поділіться з друзями:

Сподобався твір? Залиш оцінку!

0 / 5. Оцінили: 0

Поки немає оцінок...

Джерело:

“Живе дзеркальце”

Збірка віршів

Андрій М’ястківський

Видавництво:”Веселка”

Київ, 1984 р.

Залишити коментар

 



Увійти на сайт:
Забули пароль?
Немає акаунту?
Зареєструватись
Створити акаунт:
Вже є акаунт?
Увійти
Відновити пароль: