Весела компанія

Біжить зайчик лісом, капустину котить. Круглу й апетитну. Оце докотить до хати, а тоді поласує разом з мамою-зайчихою. Аж тут їжачок назустріч: чал-чалап.

— Агов, Сіре Шубко, куди поспішаєм?

— Та в матусі день народження, подарунок ось кочу

— Що ж, смачний подарунок. А я твоїй матусі трохи яблучок підкину. Розвернувся їжачок, чалапає біля зайчика.

— А це куди ви так дружно? — почувся тонкий голос згори.

— Це ти, білочко Намистинка? — зупинилися зайчик і їжак.

— У зайчихи іменини, то йдемо привітати..

— Як цікаво! — гукнула білочка. — Я з вами… — повісила на шию торбинку з горіхами і заскакала з гілки на гілку.
Котить зайченятко капустину по дорозі, чалапає поруч їжачок, а вгорі, мов вогник, скаче білочка. Аж назустріч — ведмежа Ласунчик.

— Отакої! Та вас тут ціла компанія. І куди йдете, якщо не секрет?

— До зайчикової мами. На день народження…

— Люблю свята, — мрійливо сказало ведмежа. — І я з вами. Ось і медку козубок маю. Дідусь пригостив…

Ідуть друзі лісом, радіють. Весела компанія підібралась. Ото вже зрадіє мама-зайчиха!