Відлуння
Казки Сергія Георгієва
За пагорбом сховалася від Їжачка знайома луна.
— Виходь! — гукнув Їжачок. – Це я-а-а, Їжачок!
— Чок- Чок! — відразу відповіла луна.
— Покажись! — ще голосніше покликав Їжачок.
— Ка-жись!… Ка – жи-и-и-и-ись!… — насмішкувато озвалася луна.
— Ну тоді я пішов, — вирішив Їжачок. – І більше ніколи до тебе не прийду!
Повіяв вітерець, зашелестіли листям, затремтіли гілки осик і берізок.
– Їжаки-и-и-и! Їжаки-и-и-и-и! — вітром рознесло цей шелест над усім лісом.
Їжачок прислухався.
— Вжик-вжик! — радісно озвався він.
Джерело:
“Ёжик-непоседа”
Збірка коротких казок
Сергій Георгієв
Видавництво: “АСТ”