TOU

Вінні не хоче спати вдома.

Казки Карола Рота

Маленький зайчик Вінні сидів у своїй кімнаті. Йому було дуже сумно: його брати і сестри поїхали на канікули, і він залишився зовсім один.

У вікно заглядав місяць, на небі яскраво сяяли зірки, і Вінні давно повинен був спати у своєму ліжечку. Але малюк почував себе таким самотнім, що ніяк не міг заснути.

Раптом він зрозумів, хто йому допоможе.

“Як чудово, коли в тебе є друг!” – зрадів Вінні і вискочив з хати.

Вінні побіг до білочки.

— Білочка мені дуже сумно та самотньо. Можна, я спатиму сьогодні в тебе? – Запитав зайчик.

— Звісно, ​​можна, — усміхнулася білочка і впустила Вінні у свій будиночок.

Вінні примостився біля білочки в її ліжечку і був дуже щасливий, що тепер йому не доведеться спати самому.

— На добраніч, білочко! – пробурмотів зайчик.

— На добраніч, Вінні!

Але не встиг зайчик заснути, як раптом у тиші пролунали страшні звуки: КРА-АК! КРА-АК!! КРА-АК!!!

— Що трапилося? — схопився переляканий Вінні, потираючи лапками очі.

— Нічого особливого. Просто я гризу свої улюблені горішки, – відповіла білочка. – На ніч я завжди ними перекушую.

— Знаєш білочко, дякую тобі за гостинність, але я не можу спати за такого жахливого хрумкотіння, — пробурчав Вінні і пішов.

Вінні вирушив до свого друга – маленького звірятка скунса.

— Ти дозволиш мені сьогодні в тебе переночувати? — запитав Вінні.

— Оце так! — зрадів скунс. — Ще ніхто ніколи не ночував у мене!

Не встиг Вінні і оком зморгнути, як скунс схопив його за лапку і затягнув у свою хатку.

— Я дуже радий, що ти зайшов. У мене тобі не буде самотньо, — усміхнувся скунс, коли вони лягли в ліжечко.

Невдовзі діти солодко спали.

Вінні прокинувся від жахливого смороду.

— Чому так огидно пахне? — вигукнув він, вистрибнувши з ліжечка.

— Вибач, — зніяковівши, прошепотів скунс, — я зовсім забув, що ти тут. І треба було такому зі мною статися!

— Дякую за гостинність, але, мабуть, я не зможу в тебе заснути – сказав Вінні і, зморщивши носик, квапливо покинув хатинку скунса.

Вінні вирішив піти до їжачка.

— Привіт, їжаче! Чи можу я сьогодні в тебе переночувати?

— Ясна річ! Проходь швидше, — запросив його їжачок до свого будинку. — Ти ляжеш у моє ліжко, а я спатиму на підлозі.

— Ура! Вінні зрадів, що нарешті виспиться, і пірнув в ліжко їжачка, але в ту ж мить з криком підскочив.

— А-а-а!!! – закричав він. Що це так колеться у твоєму ліжку?!

— Це мої колючки. Іноді я  залишаю їх в ліжечку – пояснив їжачок.

— Ну ні, я зовсім не маю наміру спати в колючому ліжку! – обурився Вінні і втік.

Наступним, до кого вирушило зайченя, був його друг ведмідь.

— Ведмедю, пусти мене до себе переночувати.

— Чому не впустити? Заходь, — сказав ведмідь, відчиняючи перед гостем двері.

Вінні так стомився, що ліг просто на підлозі і відразу заснув.

Але спав він недовго. Його розбудив гучний гамір.

«Ой! Невже гроза? – подумав переляканий Вінні.

Ні, то була не гроза! То був його друг ведмідь. Він просто хропів.

— Що ж мені робити? За такого хропіння я не зможу навіть заснути, — зітхнув і вийшов із дому ведмедя.

Сонний і змучений Вінні посунув до своєї подруги сови.

— Дорога сово, чи не дозволиш, мені поспати в тебе? Я зовсім вибився з сили.

— Будь ласка, Вінні, проходь, — запросила його сова.

Бідний зайчик, тільки-но його голова торкнулася подушки, заснув.

Однак невдовзі прокинувся від  яскравого світла, яке било йому прямо в очі.

— Вимкни, будь ласка, світло! – Заплакав Вінні. – Я дуже хочу спати!

— Ще чого! – обурилася сова. — Я не збираюся змінювати свою звичку читати ночами. Інакше я не буду такою мудрою.

— У такому разі скажи мені, чи зможу я нарешті колись виспатися чи ні?! — несамовито заволав Вінні.

— Все дуже просто, любий. Рушай до себе додому і лягай у своє ліжечко, — незворушно відповіла сова і заглибилась у книжку.

Вінні вирішив послухатись поради своєї мудрої подруги і пішов додому. Зайчику його ліжечко тепер здавалося найм’якшим, найзручнішим і найзатишнішим.

Він заліз у свою постіль і з насолодою потягнувся:

—  Як чудово! Ніхто не грюкає, нічим не пахне, ніхто не колеться, не хропе і ніякого яскравого світла!

Моє ліжко – найкраще у світі! І я нарешті зможу спокійно заснути.

Сподобався твір? Залиш оцінку!

0 / 5. Оцінили: 0

Поки немає оцінок...

Джерело:
“Казки на ніч”
Карол Рот

Видавництво: “ Махаон – Україна“

м. Київ

1 Коментар
  • nasteygen15@gmail.com
    08.10.2022 23:56

    Супер казка, цікава та повчальна)

    0
    0
Залишити коментар

 



Увійти на сайт:
Забули пароль?
Немає акаунту?
Зареєструватись
Створити акаунт:
Вже є акаунт?
Увійти
Відновити пароль: