Вірш без кінця
Вірші Анатолія Костецького
Я йду собі дорогою,
дорогою широкою,
аж тут назустріч — кіт.
— Куди ти йдеш дорогою,
дорогою широкою?—
мене питає кіт
і жде від мене слова,
а я й кажу котові:
— Я йду собі дорогою,
дорогою широкою,
аж тут назустріч — кіт.
«Куди ти йдеш дорогою,
дорогою широкою?»—
мене питає кіт
і жде від мене слова,
а я й кажу котові:
— Читай спочатку
знову!
Джерело:
“Бюро знахідок”
Анатолій Костецький
Видавництво: “Веселка”
м. Київ, 1985 р.