TOU

Вірші про літо

Вірші Ігоря Січовика

Літо

В небі ластівка летить,

З вітром листя шелестить,

Воду п’є лелека.

Сонце палить.

Спека.

Дозріває жито.

Яка пора? ЛІТО!

Червень

– Я відкриваю двері в літо,

Де теплим сонечком зігріто

Повітря, небо, землю, води,

Де все росте і плодородить.

Й мені дістанеться роботи:

Лише встигай бур’ян полоти

І проганяти без перерви

З плодів жуків, пташок і черви.

* * *

Липень

Від спеки можна закипіти.

Я ж в холодочку не лежу.

Що брат не встигне доробити,

Те я йому допоможу.

Цвітуть довкола густо липи

І бджоли мед несуть в село…

Узимку чаю з цвітом випий –

Простуди – наче й не було!

* * *

Серпень

Я – завершальний місяць літа.

Мені в цей час – не заважай.

Не можу й хвильки відпочити –

Спішу зібрати урожай.

Колись жита серпом косили,

Від того й Серпнем звуть мене.

Тепер комбайни мчать стосилі,

Їх дядько Серп не дожене.

Сподобався твір? Залиш оцінку!

0 / 5. Оцінили: 0

Поки немає оцінок...

Залишити коментар

 

Увійти на сайт:
Забули пароль?
Немає акаунту?
Зареєструватись
Створити акаунт:
Вже є акаунт?
Увійти
Відновити пароль: