TOU

Віршів повна рукавичка

Василь Голобородько

Коник
Трав’яний коник
такий молодесенький —
іще тільки
трав’яне лошатко!

Сільська школа
Діти у сільській школі,
занесеній снігом,
сидять у затишному класі —
поховалися, як «у» в «ю».

Після дощу
— Де подівся дощ ,
як він перестав іти? —
Дощ пірнув у річку.

Зайчик
Під кущем
умивається лапкою
зимчик.

Мороз
Ти — у хату,
і він за то б о ю
у хату біжить.
Ти — надвір,
а він поза тобою
в хату летить .

Кавун
Сам гладкий,
як бочка,
а ребра видні.

Рибалка
Рибалка
вивернув навиворіт рукав річки –
на берег випала рибинка
вивернута навиворіт скарбничка
із блискучими срібними монетами.
Потім вивернув штанці
Вискочив з них
І пірнув у воду рибиною

Великий дощ
Такий великий дощ,
що в ложці збирається
по ополонику води.

Ковзанка
Дівчинка з ковзанки іде
пальто її у снігу,
наче щоки,
коли б от медяник їла.

По ягоди
Траво, траво,
я тобі гребінцем
волосся розчешу,
а ти мені за те ягідку дай!

Спека
Дві дороги голови
повстромлювали в річку —
п’ю ть воду.
Д іти ставок за деревом знайшли.

Гусак
Гусак біжить
дзьоба роззявляє,
каже: «А-а-а!» –
думає, що я лікар.

Рукавичка
Загубив рукавичку.
Підняв.
Якби не підняв —
почалася б казка.

Рак
Рака витяг із ятера,
а в нього в руках
двоє іржавих ножиць.
Каже: — Я тобі витинанок нароблю,
викрою штани,
обстриж у гарно драбинкою —
тільки, будь ласка, випусти.

Нова пісенька
Пташка заспівала пісеньку,
але співала її зовсім не довго —
мабуть, ще молоденька пташка
і вона забула слова
поки шо нової для неї пісеньки.

Імена вітрів
Вітер налітає на горішину
горіхи сиплються додолу
Цей вітер називається «білочка».

Пагорби
Місцевість така горбиста —
зайдеш між двох пагорбів
і опинишся на спині коня.

Річка біжить
Тато сидить у човні,
веслами воду горне —
щоб річка бігла!

Велика рибина
У долині лежить велика рибина:
блищить золотою лускою,
грає райдужним оком.
Велика рибино,
пусти мене до води:
човном плавати,
карасиків вудити.

Осіннє дерево
Тепер
у зайця більше вух
ніж листя
на осінньому дереві.

День народження хати
Хато,
твій день народження
у середині травня:
бачу, як ти стоїш і
тримаєш перед собою
велику китицю розквітлого бузку —
подарунок тобі
до твого дня народження.

Дружимо з деревцем
Проходив повз деревце,
відхилив гілку рукою,
потім відпустив —
гілка, як песик,
лизнула зеленим язиком
у щоку.

Для чого літає бджола
Бджола літає
нюхає квіти!

Звідки тече річка
Річка тече із глечика,
що його в далекому лісі
перекинула мавка.

Кіт із шерстяним килимком
Kiт ходить усюди
із шерстяним килимком під пахвою –
де схочеться йому лягти відпочити,
там вибере затишну місцинку,
розстеле килимок
і лягає на нього,
щоб роздивлятися уважно сни,
які теж носить з собою усюди.

Фотографування метелика
Метелику, сядь на квітку
і сиди тихенько,
ніби, щоб фотографуватися, —
я тебе хочу
довше роздивлятися.

Цвіркунові скрипочки
Цвіркуни,
іще й вечір не настане,
вже виграють на скрипочках.
А вдень ми не помічаємо
тих скрипок —
цвіркуни ховають їх
у трав’яні футляри.

Сніг іде
Сніг іде?
Ні сніг не йде –
Сніг їде на санчатах!

Пісенька шпака
Шпак
сам себе лоскоче
під пахвою —
і захлинається від співу,
аж скверещить!

Мала дівчинка
Та дівчинка іще так а мала —
вона навіть не дочитала до кінця
казочку про Курочку Рябу!

Цвітуть вишні
Вишні цієї весни квітують рясно —
сорок лопат снігу у кожен двір!

Хто знайшов найбільший гриб
– Я знайшов отакенний гриб!
– А я знайшов отакенний грибух!
– А я знайшов отакенний грибулюх!
– А я знайшов отакенний грибумбулюх!
– А я знайшов отакенний грибумбумбулюх!

Уже вміє свистіти
Хлопчик
так голосно засвистав,
що аж сам змерз.

Бджола летить на любий цвіт
Одна бджола летить по мед
на білу квітку суниці,
друга бджола летить по мед
на жовту квітку дивини,
третя бджола летить по мед
на синю квітку дзвоника —
«бджола летить
на любий цвіт!»

Передала куті меду
Одна бджола наносила у щільник меду
із квіту гречки,
а потім туди ж додала
ще й меду із синяку —
«передала куті меду!»

Одна ложка дьогтю зіпсує бочку меду
Усі бджоли дружно летять
на розквітлу липу
— як наносять взяток,
буде повна лип’янка
липового меду!
Та одна бджола заблукала і
замість меду із липи
принесла у вулик меду
із квітки буркуну —
тепер це не липовий мед,
назбираний із цвіту липи,
а липневий мед,
назбираний із квітів,
що цвіли у місяці липні —
«одна ложка дьогтю
зіпсувала бочку меду».

Як мед, той ложкою
У гарбузячій квітці
товчеться бджола, н
збирає у кошики пилок,
а в самої і голова у пилку,
і спина, і черевце —
«як мед, т о й ложкою!»

Додому
На автобусній зупинці
мати з синочком очікують автобуса. —
Мамо, коли ми вже поїдемо додому? —
Як приїде наш автобус.
Підходить автобус, хлопчик запитує:
— Це наш?
— Ні, не наш. —
А як ви впізнаєте нашого? —
А на ньому буде написано. —
А що буде написано? —
На нашому автобусі буде написано:
«ДОДОМУ».

Сподобався твір? Залиш оцінку!

4.2 / 5. Оцінили: 6

Поки немає оцінок...

Джерело:
“Віршів повна рукавичка”
Василь Голобородько
Видавництво: “Грані – Т”
м. Київ, 2010 р.

Залишити коментар

 

Увійти на сайт:
Забули пароль?
Немає акаунту?
Зареєструватись
Створити акаунт:
Вже є акаунт?
Увійти
Відновити пароль: