TOU

Віслюк із Конімари

Казки Елеонор Фарджон

– Міс.

– Що, Берте?

– Денні говорив, що його віслюк у Конімарі.

– Так воно і є! – увернув Денні.

– Але ви, міс… ви ж збиралися їхати до Беллінахінчу.

– Ах ти, дурнику! – розсміялася міс Дейлі. – Беллінахінч просто друга назва тієї ж Конімари.

– А що, Конімара дійсно існує, міс? – уточнила Мейзі.

– Звичайно, існує! Адже я сама народилася там.

І Альберту Бріггсу стало ясно, що він поставив на карту все – і програв. Учні Ларчгроувської змішаної початкової школи теж зрозуміли це. Вловивши, куди дме вітер, мінливий поет завів:

Берт глюк!

Берт віслюк!

І вся школа почала виспівувати новий віршик.

Однак цим тріумф Денні ще не був вичерпаний. Хтось із учнів зауважив, що після повернення з Північної Ірландії у міс Дейлі з’явився на лівій руці перстень, якого там раніше не було.\

А одного чудового дня школу сколихнула звістка про те, що міс Дейлі розшукує морський офіцер, лейтенант морської піхоти. Через деякий час він спустився з учительської, де спілкувався з дорослими, і захотів поспілкуватися з дітьми.

Він погукав усіх, хто тільки вмістився навколо і хто не соромився тягнути його за рукав та повиснути на ньому. А чого він наговорив про Фіннігана О’Фленегана!.. Його історії переплюнули все, що повідали їм містер О’Тул та міс Дейлі разом узяті.

Виявляється, морські піхотинці не тільки мотали на вус чужі розповіді, але і самі вміли наплести з три мішка гречаної вовни. Правда, морський офіцер повідомив їм сумну новину: після зимових канікул міс Дейлі, ймовірно, більше не буде викладати у них в школі.

– Тепер вона буде вчити одного тільки мене. Уявляєте, що це таке – бути єдиним учнем у класі? – зітхнув він. – Адже я весь час буду на виду у неї.

Діти розсміялися.

– Не бійтеся, сер, міс Дейлі добра, вона майже ніколи не сердиться, підбадьорила його Мейзі Боннінгтон.

– Ну дякую, ти мене втішила, – сказав лейтенант і тут же повідомив їм іншу новину, значно приємнішу. Він обіцяв у якості різдвяного подарунка зводити всю чесну компанію на дитячу виставу до театру “Коронейшн”.

Лейтенант дотримав свого слова, і вистава “Чарівна лампа Аладдіна”, яку вони відвідали з міс Дейлі в одну з субот січня, перевершила найсміливіші очікування. Однак ніякі скарби з печери Аладдіна не змогли затьмарити для Альберта Бріггса блиску уніформи, в яку був одягнений невисокий на зріст поважний пан, що допомагав хлопцям відшукати в залі їхні місця; той самий пан, що змовницьки підморгнув Денні у відповідь на мимохідь кинуте їм “Привіт, тату!”. Цей пан був батьком Денні О’Тула, і костюм у нього і справді був розшитий золотом.

Сторінки: 1 2 3 4 5 6

Сподобався твір? Залиш оцінку!

0 / 5. Оцінили: 0

Поки немає оцінок...

Джерело:

“Сказки “

Збірка

Елеонор Фарджон

Видавництво: “Ангстрем”

1993 р.

1 Коментар
Залишити коментар

 



Увійти на сайт:
Забули пароль?
Немає акаунту?
Зареєструватись
Створити акаунт:
Вже є акаунт?
Увійти
Відновити пароль: