Ворона і хмари

З давніх-давен вважаються кішка з вороною заклятими ворогами. А сталося це ось чому.

Жила на світі одна ворона. Пристрасть як любила вона всякі речі красти та в затишних місцях ховати. Сховає, а потім сама ж знайти не може. Дуже засмучувало це ворону. Ось і пішла вона до кішки порадитися.

– Допоможи мені, кіцюню, – стала просити вона. – Чому я не можу знайти свого добра?

– Розкажи мені, ворона, куди ж ти накрадене ховаєш? – запитала кішка.

– О! – вигукнула ворона. – Ховаю я його в найнадійніше місце! Під хмарами! Бачу пливе по небу красива хмара, я за нею спостерігаю і під нею де-небудь в кущах добро своє залишаю.

– Ну і дурна ж ти, ворона! – засміялася кішка.- Хіба ти не знаєш, що хмари на місці не стоять, а по небу пливуть! Пропливла хмара і все! Якщо під хмарами свої вкрадені скарби переховувати будеш, ніколи нічого не найдеш.

Задумалася ворона і каже:

– Не мороч мені голову! Куди це ще хмари пливуть? Все це ти, кішка, видумала, щоб самій моє добро дістати!

Так вона розумній кішці і не повірила. Як і раніше, крадені речі під хмари ховала.

Дізналися звірі про воронячу дурість, стали над нею підсміюватися:

– Ну і розсмішила ти нас, ворона!

– Знайшла місце – під хмарами, що пливуть!

Ще більше розсердилася ворона на кішку.

– Я думала, ти мені подруга, – бурчала вона.- А ти взяла і все розповіла, де я добро своє зберігаю.

З тих пір розсварилися ворона з кішкою. Літає тепер ворона по світу і кричить на все горло: «Кішка, віддай моє добро!»

Сподобалось? Поділіться з друзями:

Сподобався твір? Залиш оцінку!

3 / 5. Оцінили: 4

Поки немає оцінок...

Джерело:

“Десять вечеров”

“Японские народные сказки”

Видавництво: “Художественная литературa”

Москва, 1982 р.

Залишити коментар

 



Увійти на сайт:
Забули пароль?
Немає акаунту?
Зареєструватись
Створити акаунт:
Вже є акаунт?
Увійти
Відновити пароль: