Воронячий вік

Чорний ворон живе триста літ,
Тільки в триста він кволенький дід,

А у сто він ще ходить у школу,
Їсть морозиво, п’є кока-колу,

Попід хмари тікає з уроків,
В кожнім класі сидить десять років.

Та не сваряться мама і тато,
Бо попереду літ ще багато,

Тож допоки він виб’ється в люди,
Все, що вивчив у школі, забуде.

Хай сто років дитя погуляє,
А вже потім знання набуває,

Бо тих знань не малесенька жменька,
А голівка в ворони маленька.