TOU

Вовк, лисиця та осел

Грецькі народні казки

На зеленому лузі пасся осел. Його побачила лисиця — і мерщій до вовка!
— Ходімо, я покажу тобі вгодованого осла! Ото було б добре поласу­вати ним!

У вовка аж слинка потекла, коли він уздрів осла.
— Знаєш, що ми зробимо, вовче? — спитала лисиця.
— Що? Поміркуй гарненько, в тебе голова краще працює! — відповів вовк.
— Давай купимо човна, завантажимо маслинами й попросимо осла, щоб він був за весляра. Вийдемо у відкрите море, там його і з’їмо. Ти, вовче, діставай човна, а я піду вмовляти осла.

Вовк купив човна, завантажив його маслинами. І лисиця не забари­лася — привела осла.
Вийшли вони у відкрите море.
— Як зараз тихо, гарно! — обізвалася лисиця.— Незабаром ми діста­немось до місця. Але хто його знає, що може трапитися з нами в дорозі. Чи повернемось цілі й здорові?.. Про всяк випадок хай кожен спові­дається в своїх гріхах.

Почали з лисиці.
— Які маєш гріхи? — питає її вовк.
— Давила і їла курей, зайців та кролів,— зітхнувши, призналася лисиця.
— Нічого в тому поганого нема,— мовив вовк.— Ти поїдала саму лиш дрібноту на цій землі. А тепер питай мене!
— Які маєш гріхи, вовче? — спитала лисиця.
— Їв корівок, кіз, овець…
— Не біда,— урвала його лисиця,— ти поїдав дрібноту на цій землі!

Потім вовк спитав осла:
— А ти?
— Якось я перевозив капусту,— похнюпившись, мовив осел,— закор­тіло її покуштувати. Я повернув голову назад і з’їв один листок.
— Ага! — вигукнули разом лисиця і вовк.— З’їв капустяний листок, та ще й без солі, без олії! Гріх твій великий, тому ми тебе з’їмо!
— Змилуйтесь над бідним ослом! — заблагав бідолаха.
— Ні! — стояли на своєму лисиця і вовк.— Ми мусимо тебе з’істи!
— Ну, що ж, так і буде,— сказав осел,— тільки виконайте моє остан­нє прохання. Коли помирав мій батько, він щось написав, на моїй пра­вій задній підкові. Якщо ваша ласка, вовчику, прочитайте, що він там написав. Хоч перед смертю знатиму. А тоді їжте!

Осел підняв задню ногу. Тільки вовк нахилився, щоб прочитати напис на підкові, осел як хвицне його — той і блиснув у воду. Лисиця бачить таке діло — і собі в море стриб, щоб урятуватися.
Вовк і лисиця потонули. А човен з маслинами дістався ослові.

Сподобався твір? Залиш оцінку!

4.5 / 5. Оцінили: 13

Поки немає оцінок...

Джерело:

“Грецькі народні казки”

Переклад – Степаненко В. І,

Видавництво : “Веселка”

Київ, 1985 р.

Залишити коментар

 



Увійти на сайт:
Забули пароль?
Немає акаунту?
Зареєструватись
Створити акаунт:
Вже є акаунт?
Увійти
Відновити пароль: