Вовк та гастухи

Побачив Вовк, йдучи біля кошари,
Що Пастухи, найкращого з отари
Піймавши баранця, спокійно потрошать,
Собаки ж біля них тихесенько лежать.
Про себе мовив неборак,
Пріч ідучи, в досаді так:
«Який би гвалт тут підняли ви, друзі, без кінця,
Коли б загриз я баранця?!»

Переклад Я. Жарка