TOU

Впертий півень

Казки Сергія Міхалкова

Побачив Півень орла, що літав в небі, і захотілося йому перед курями орлом постати.
— Чим я не орел?
— Орел! — Орел!
— А я, дядечко, тебе знаю. Ти – Півень! – крикнуло цуценя, що пробігало повз.
— А може, я таки орел? — грізно запитав Півень і замахав крилами перед носом Цуценяти.
Орел, дядечко, орел! – прошепотіло злякане Цуценя.
— З маленькими ти орел! – сказав Кіт. – А сам і літати не вмієш!
— Це я не вмію? – здивувався Півень, підстрибнув і залетів на паркан.
— Орел! Орел! – знову хором закудкудахкали кури.
— Подумаєш, здивував! – фиркнув Кіт. – Я і без крил вище залізу!
Тут уже не на жарт розсердився Півень. Гребінець у нього налився кров’ю. Він щосили розбігся, замахав крилами, відірвався від землі і… опинився верхи на свині!
Злякалася спросоння безрога, схопилася, кинулася бігти куди очі дивляться і…влетіла під лавку, де відро з водою стояло.
Накрило Півня відром. Виліз він з-під нього мокрий, жалюгідний. Пір’я позвисало, сам тремтить…
Обсушився на сонечку Півень – і знову за своє:
— Орел я чи не орел?
— Орел! Орел! – відповіли йому кури.
Півень на подвір’ї був один, і вони не хотіли з ним сваритися.

Сподобався твір? Залиш оцінку!

4.8 / 5. Оцінили: 4

Поки немає оцінок...

Джерело:
“200 стихов, сказок и басен
С. Михалкова”
Видавництво: “АСТ”
2013 р.

Залишити коментар

 



Увійти на сайт:
Забули пароль?
Немає акаунту?
Зареєструватись
Створити акаунт:
Вже є акаунт?
Увійти
Відновити пароль: