Втеча від кохання
Байки Анатолія Гарматюка
Півень в Курку закохався
Й кілька довгих днів
Мовчки мучився, вагався,
Бідний, аж змарнів.
Причепуривши старанно
Гребінь, крила, хвіст
(Бо ж важливі для кохання
Все: і форма, й зміст!),
До коханої на крилах
Врешті підлетів
І промовив: «Люба, мила,
Серця мого спів!
Хоч словечко мов, жадана, —
Сил нема чекать!..»
Та у відповідь кохана…
Почала тікать.
Він — за нею, та — від нього
(І чого б ото?)
Із подвір’я на дорогу
Й прямо — під авто…
То чи ж варт, стоїть питання,
Утікати від кохання?