TOU

Забудькувата Леся

Віктор Кава

Першокласниця Леся вчиться у другу зміну, бо їхню нову школу ніяк не добудують. Та Лесю це страшенно тішить. Одне, що вранці можна виспатися досхочу, а друге — вона приходить додому навіть трохи пізніше від мами.

Щойно мама відчиняє двері на її нетерплячий дзвінок, як Леся дзвінко вигукує: «Мамо, як твої успіхи на роботі? А в мене — п’ятірка!» Ось уже другий тиждень самі п’ятірки носить, радує маму й тата.

І в суботу — задихана від швидкого бігу, розчервоніла від першого морозцю — вскочила в коридор з вигуком:

— Мамо, як твої успіхи на роботі? А в мене п’ятірка! — І для більшої переконливості викинула поперед себе розчепірену п’ятірню.

— Молодець ти у мене!— погладила мама доньку по білявому волоссячку.— Швиденько роздягайся й до столу. Які смачні пиріжки спекла сьогодні наша духовка! Наче знала, що ти зі школи п’ятірку принесеш.

Лесю не довелося удруге припрошувати. Уминаючи третього пирога, вона на хвильку підвела на маму очі й швиденько мовила:

— Ой, я так поспішала, мамо, до пиріжків, що не все тобі сказала. У мене сьогодні й четвірка. По диктанту.

— Ну і то непогано,— кивнула мама головою.— Не все ж і п’ятірки одержувати.

— Еге, еге,— охоче згодилася Леся.— А то, гляди, всім і не вистачить…

Погулявши надворі, Леся сіла за уроки. Мама клопоталася на кухні. Коли чує — кличе доня.

— Що там стряслося?— визирнула.— Не розумієш чогось? То я зараз, ось тільки руки витру…

— Та ні, розумію,— тихенько на те Леся.— От ти говорила, мамочко, що не все ж п’ятірки одержувати, правда? То не все ж і четвірки одержувати, правда?

— Ну-ну,— насторожилася мама.

— От і в мене сьогодні якось так вийшло,— безневинно глянула на маму голубими оченятами,— що трійка з малювання опинилася в альбомі…

Мама тільки руками розвела.

Вже лежачи в ліжку й слухаючи по радіо вечірню казку, Леся раптом ляснула себе долонькою по лобі.

— Ой мамочко, яка я забудька! Наче наша бабуся Ганна! Таж мені сьогодні ще й двійку по читанню вчителька поставила… Добраніч, мамочко!

І мерщій одвернулася до стіни, голосно засопла носиком.

Сподобався твір? Залиш оцінку!

4.3 / 5. Оцінили: 9

Поки немає оцінок...

Джерело:
“Веселий ярмарок”
Збірник №1
Видавництво: “Радянський письменник”
м. Київ, 1983 р.

Залишити коментар

 



Увійти на сайт:
Забули пароль?
Немає акаунту?
Зареєструватись
Створити акаунт:
Вже є акаунт?
Увійти
Відновити пароль: