Зачарована чашка
Японські народні казки
У давні-давні часи стояв в одному селі багатий будинок. Багато поколінь змінилося в ньому, але найціннішим скарбом того будинку завжди залишалася чашка.
Дуже гарна це була чашка — із зеленої порцеляни з блакитним відливом. Іноді вечорами діставав господар свою чашку з особливої скриньки і милувався нею.
Ось якось вирушив багатій у корчму — з друзями бенкетувати. Знатна була вечеря! Наївся багатій від пуза, а господар все нові і нові наїдки підносить та підносить. І кожна страва в гарній чашці лежить.
Цікаво багатію стало, вирішив він чашки хазяйські краще розглянути. Взяв одну-язиком від задоволення прицмокнув, узяв другу —схвально кивнув головою. Взяв третю – та від подиву так з відкритим ротом сидіти і залишився. Була та чашка як дві краплі води на його власну схожа! І теж із зеленої порцеляни з блакитним відливом!
Витріщив багатій очі на чашку, погляду відвести не може!
А тут і друзі чашку помітили. Стали вони її з рук в руки передавати та нахвалювати:
— Що за чудова річ!
— Ніколи в житті нічого схожого не бачив!
— Б’юся об заклад, немає на світі іншої такої чашки!
Слухав багатій друзів, слухав, а сам від злості розуму позбувася. Прийшов, нарешті, до тями. Покликав господаря і каже:
— Хочу я, любий, чашку цю в тебе купити! Заплачу, скільки хочеш, нічого не пошкодую! Називай ціну!
Схилився господар корчми в пошані, а потім і каже:
— Вибачте мене великодушно, але я не можу цю чашку продати. Дісталася вона мені від батька, а батькові від діда. Багато поколінь нашої родини зберігали її, як найціннішу річ!
Дуже розсердився багатій:
— Нема мені до цього діла! — кричить.— Хочу купити чашку і куплю!
Сунув він господареві в руку тридцять золотих монет. Не встигли всі й оком моргнути, як схопив багатій чашку з зеленої порцеляни з блакитним відливом, високо підняв її над головою, так як кине на підлогу! Розлетілася чашка на дрібні шматочки!
Зойкнув господар, гості з місць посхоплювалися, а багатій усміхається та руки потирає!
— Не потерплю я,— каже,— щоб ще в когось на світі така чашка була! Чашка з зеленої порцеляни з блакитним відливом — скарб тільки мого будинку!
Повернувся багатій увечері додому радісний і одразу заповітну скриньку схопив. «Зараз,— думає,— на свою чашку подивлюся». Відкрив він скриньку, та так без пам’яті й упав. А коли очуняв, бачить — лежать у скриньці уламки розбитої чашки із зеленої порцеляни, а між ними — тридцять золотих монет, ті самі, які він заплатив господареві корчми.
Джерело:
“Поле заколдованных хризантем”
Японские народные сказки
Видавництво: “Искона”
1994 р.