TOU

Заячі губи

Литовські народні казки

Іде заєць топитися й зустрічає дорогою дятла. Дятел його і питає:

– Чого це ти, куме, такий сумний? Куди йдеш?

А заєць і каже:

– Чого ж мені сумним не бути: ніхто мене не боїться, а я мушу всіх боятися. Піду втоплюся!

Дятел каже:

– Не будь дурником!.. Коли так уже хочеш, щоб тебе боялися, сховайся в кущах, – як тільки побачиш, що овечок женуть на луг, виплигни з кущів – овечки тебе й злякаються.

Послухав заєць дятла. Пішов у кущі, причаївся. Побачив овечок та як плигоне з куща – овечки злякалися і врозтіч, хто куди. Зрадів зайчик і став сміятися. Сміявся, сміявся, аж поки йому губи й тріснули посередині.

Сподобався твір? Залиш оцінку!

0 / 5. Оцінили: 0

Поки немає оцінок...

Джерело:
“Литовські народні казки”
Перекладач і упорядник – Ольга Градаускенє

Видавництво: “Веселка“

м. Київ, 1988 р.

Залишити коментар

 



Увійти на сайт:
Забули пароль?
Немає акаунту?
Зареєструватись
Створити акаунт:
Вже є акаунт?
Увійти
Відновити пароль: