ukraine

Друзі! Ми щиро надіємось що у цей надзвичайно важкий час для нашої країни казки допоможуть вам хоч трішки перемкнутись та відпочити.

Віримо в наших воїнів! Віримо в нашу перемогу! Слава Україні!

Заєць – рятівник

Болгарські народні казки

Якось один чоловік пішов у поле орати. Побачив того чоловіка ведмідь, прийшов, поїв волів, хотів був і його самого з’їсти, та передумав і каже:
— Піди спочатку до річки вмийся, а тоді вже я тебе з’їм!

Злякався чоловік, але що вдієш — треба йти до річки митися. Йде він, плаче. Коли це назустріч йому вистрибує з кущів зайчик і питає:
— Чого плачеш, дядечку?
А той відповідає:
— Ой не питай, дорогенький! Таке лихо на мою голову! Ведмідь поїв моїх волів, а тепер хоче й мене з’їсти, оце послав мене помитися, хоче мене чистого з’їсти.

А зайчик каже:
— Не бійся, дядечку, я тебе врятую! Піди знайди мені дві пшеничні соломинки на пістоль, а ще принеси мені шмат ялинової кори — це буде рушниця. Я піду он на той горбок, що навпроти, і гукатиму тебе, наче кликатиму на полювання, а ти робитимеш так, як буде треба.
— Ой, зайчику, даремна це робота,— каже чоловік.— Де тобі налякати ведмедя!
— Ти про це не турбуйся,— відповідає зайчик.— Знайди мені те, що я тебе просив, а все інше — моя справа.
Чоловік знайшов дві пшеничні соломинки та шмат ялинової кори, заєць отак озброївся, пішов на близький горбок і став чекати чоловіка. А той викупався гарно в холодній воді й повернувся до ведмедя.
Тоді зайчик і гукає:
— Гей, дядьку, а чи нема коло тебе чого вполювати?
А ведмідь питає чоловіка:
— Хто це там гукає з того пагорба?
— То мисливці шукають собі звірину,— каже чоловік.— Питають мене, чи нема тут чого вполювати.

Злякався ведмідь, благає:
— Не кажи їм про мене, то я тебе не з’їм!
А заєць знову гукає:
— Гей, дядьку-у-у, чи ти чуєш мене? Чи нема коло тебе чого вполю­вати?
— Нема, нема,— відказує чоловік.
А ведмідь налякався ще дужче:
— Чоловіче добрий, сховай мене в мішок, щоб мене ті мисливці не побачили.
Вліз ведмідь у мішок, і тоді чоловік зав’язав мішка мотузкою.
А зайчик загукав ще голосніше:
— Дядьку-у-у, а що то таке чорне біля тебе?
— Та це мішок з насінням,— обізвався чоловік.
А заєць знову кричить:
— Дядьку, вдар його, щоб я побачив, чи то справді мішок.
Узяв чоловік палицю та й ну гатити нею по мішку, бив, бив, доки не вбив ведмедя.
Отак зайчик, озброєний двома пшеничними соломинками й одним шмат­ком ялинової кори, врятував чоловіка.

Подобається!

Сподобався твір? Залиш оцінку!

3.5 / 5. Оцінили: 4

Поки немає оцінок...

Джерело:

“Болгарські народні казки”

Видавництво: “Веселка”

Київ, 1979 р.

Залишити коментар

 



Увійти на сайт:
Забули пароль?
Немає акаунту?
Зареєструватись
Створити акаунт:
Вже є акаунт?
Увійти
Відновити пароль: