TOU

Зайчик і місяць

Василь Сухомлинський

Холодно взимку Зайчикові.

Вибіг він на узлісся, а вже ніч настала. Мороз тріщить, сніг проти Місяця блищить, холодний вітерець з яру повіває.

Сів Зайчик під кущем, простяг лапки до Місяця, просить:

— Місяцю, любий, погрій мене своїми променями, бо довго ще Сонечка чекати.

Шкода стало Місяцеві Зайчика, він і говорить:

— Іди полем, полем, я тобі дорогу освітлю, прямуй до великого стогу соломи.

Попрямував Зайчик до стогу соломи, зарився в стіг, виглядає, усміхається до Місяця:

— Спасибі, любий Місяцю, тепер твої промені теплі-теплі.

Сподобався твір? Залиш оцінку!

3 / 5. Оцінили: 4

Поки немає оцінок...

Джерело:
“Куди поспішали мурашки” — Василь Сухомлинський
Художник — Галина Сокиринська
Київ, видавництво “Веселка”, 1981р.

Залишити коментар

 



Увійти на сайт:
Забули пароль?
Немає акаунту?
Зареєструватись
Створити акаунт:
Вже є акаунт?
Увійти
Відновити пароль: