Жаба і мавпа
Японські народні казки
Жили на одній горі жаба і мавпа. Ось одного разу приходить мавпа до жаби і каже:
– Там внизу, в долині, є закинуте поле. От би нам посіяти рис! Вродить – удвох їсти будемо! ..
– Ну що ж, – погодилася жаба. – Це можна. Давай разом з завтрашнього дня і почнемо.
На тому і порішили.
На другий день заходить жаба до мавпи і каже:
– Сьогодні погода хороша. Підемо наше поле перекопаємо.
А мавпа їй відповідає:
– Шкода, не можу сьогодні – живіт розболівся.
Нічого робити, пішла жаба копати одна. Скопала вона поле і знову приходить до мавпи.
– Підемо, – каже, – садити рис. Сьогодні хороша погода…
Мавпа скривила пику і відповідає:
– Ох, знаєш, сьогодні так поперек ломить, що нема сили терпіти. Вже пробач, попрацюй одна.
– Що ж, нічого не поробиш, – сказала жаба і пішла сама садити рис.
Посадила рис і знову приходить до мавпи:
– Підемо на поле, сьогодні полоти в самий раз.
– Не можу, – відповідає мавпа. – Вчора впала з дерева, руку собі звихнула. Ти вже вибач, іди одна попрацюй.
– Ах ось воно що? Ну, нічого не поробиш.
І пішла жаба полоти одна.
Вродив рис на славу. Жаба знову приходить до мавпи.
– Ну, мавпо, дозрів наш рис. Підемо жати.
А мавпа знову відмовляється:
– Ти вже вибач, жабо! Захворіла моя тітка борсучиха, мушу сходити провідати її.
Так довелося жабі одній і жати рис, і сушити, і молотити, і в ступі товкти.
Нарешті вийшло чисте, відбірне зерно.
Прийшла мавпа, подивилася і каже:
– Ось це рис! Тільки, знаєш, шкода його так їсти. Давай разом колобків наробимо.
– Давай, давай, – погодилася жаба.
Наробили вони колобків, а мавпа знову своє:
– Не годиться нам так їсти ці колобки. Давай пустимо їх з гори. Хто перший добіжить до колобків, той і буде їх їсти!
Сказала вона так, і покидала всі колобки вниз в долину та що було сили пустилася за ними слідом.
Прибігла вона з гори, подивилася, а колобків і немає.
– Ось тобі й на!
Полізла мавпа назад. Йде і бачить: всі рисові колобки, що вона покидала з гори, застрягли на півдорозі в бамбукових заростях. Сидить біля них жаба і наминає колобки за обидві щоки.
Джерело:
“Японские сказки”
Видавництво:
“Государственное издательство художественной литературы”
Москва, 1951 р.