TOU

Жаба та мавпа

Африканські казки

Були колись такі часи, коли мавпа приятелювала із жабою. От якось запросила вона жабу в гості:

– Приходь увечері до мене, разом повечеряємо.

Прийшла увечері жаба до мавпи, а та ласкаво запрошує гостю:

– Заходь, заходь, жабо. Я тебе почастую смачною вечерею.

– А що в тебе сьогодні на вечерю? – запитує жаба.

– На вечерю я приготувала півня у кисло-солодкому соусі. Прошу до столу.

Помаленьку жаба пострибала від порога до стола.

– Сідай сюди, – каже мавпа, – але перш ніж їсти, сядь на стільці як годиться, і ноги опусти, щоб не бовталися.

Як не намагалася жаба сісти на стільці як треба, щоб не бовталися ноги, нічого в неї не виходило.

Мавпа й каже:

– Якщо не вмієш сидіти за столом як слід, то й їжі не торкайся.

І пішла жаба додому голодна.

За кілька днів жаба зустріла мавпу й сказала:

– Запрошую тебе в гості, приходь, посидимо, повечеряємо, побалакаємо.

Прийшла мавпа до жаби, а жаба зустрічає її на порозі та від радощів аж підстрибує:

– Заходь, заходь, мавпо, у мій дім. Я приготувала смачну вечерю.

– Чим же ти мене пригощатимеш? – запитує мавпа.

Пригощатиму тебе куркою із гострою приправою, – каже жаба. – Он бачиш, на столі стоїть.

Потягнулася мавпа до курки, а жаба її зупиняє:

– Зачекай, любо. Перш ніж братися до їжі, слід вимити гарненько руки. Щоб чорного на долонях не було.

Терла мавпа, терла свої руки, але все марно, долоні анітрішки не побіліли.

От і довелося їй піти голодній, ковтаючи слинки.

Ось така історія. Запам’ятайте ж: у мавпи чорне тіло і чорні, як вугілля руки. Їх нізащо не відмити. А жаба не ходить, а стрибає, і їй нізащо не сісти на стільці так, щоб не бовталися ноги.

Сподобався твір? Залиш оцінку!

4.3 / 5. Оцінили: 11

Поки немає оцінок...

Джерело:
“Сказки народов Африки, Австралии и Океании”
Упорядник – К. Поздняков
Видавництво: “Детская литература”
1990 р.

Залишити коментар

 



Увійти на сайт:
Забули пароль?
Немає акаунту?
Зареєструватись
Створити акаунт:
Вже є акаунт?
Увійти
Відновити пароль: