ukraine

Друзі! Ми щиро надіємось що у цей надзвичайно важкий час для нашої країни казки допоможуть вам хоч трішки перемкнутись та відпочити.

Віримо в наших воїнів! Віримо в нашу перемогу! Слава Україні!

Жабеня

Юрій Ярмиш

Плакало Жабеня:
—    Чому я таке мале?
—    Бо мало їси! — кумкнула Хитра Жаба.
—    Ква! То я знаю, що мені робити.
І Жабеня підстрибнуло…
Ковть! — з’їло комара.
Глянуло на себе у воду, як в люстерко… Підросло, але мало.
Ковть! — з’їло гусінь.
Ковть! — зник горобець.
Ковть! — пропав зайчик, що стрибав через болото.
Ковть! — не стало вовка, що гнався за зайчиком.
Ковть! — у Жабенятковому животі опинилося рідне болото.
Ковть! — і лісу вже нема.
Ковть! — пересохло море.
А Жабеня роззя…
роззяв…
роззявляє рота на цілий світ!
Гам!!!
І луснуло.

Подобається!

Сподобався твір? Залиш оцінку!

3.9 / 5. Оцінили: 93

Поки немає оцінок...

Джерело:

“Летюче дерево”

Юрій Ярмиш

Видавництво  “Веселка”, Київ, 1985 р.

Залишити коментар

 



Увійти на сайт:
Забули пароль?
Немає акаунту?
Зареєструватись
Створити акаунт:
Вже є акаунт?
Увійти
Відновити пароль: