<

Жадібна ворона

Філіппінські народні казки

Якось летіла одна ворона і раптом бачить: на землі лежить великий шматок м’яса. Ворона схопила його і піднялася на верхівку самого високого дерева. Тільки вона вмостилася зручніше і почала їсти, як бачить: повз летить пташка касай-касай і в дзьобі у неї мертва миша

– Касай-касай, де ти роздобула мишу? – крикнула ворона. Але маленька пташка касай-касай , не відповівши, продовжувала летіти далі.

Бачачи, що касай-касай не звертає на неї жодної уваги, ворона розлютилася і закричала їй услід:

– Касай-касай, зупинись і дай мені шматок миші, а то я наздожену тебе і все заберу!

Але касай-касай не відповідала вороні й відлітала все далі і далі. Жадібна ворона розлютилася ще більше і вирішила будь-що дістати мишу. Вона залишила м’ясо, яке їла і погналася за пташкою. Але хоч і маленькою пташкою була касай-касай, літала вона швидше за ворону, і та не змогла її наздогнати.

Все це бачив і чув яструб, що пролітав повз. Він схопив м’ясо, яке залишила ворона, і полетів геть.

Робити нема чого – ворона повернулася на дерево, де залишила м’ясо. Побачивши, що м’яса немає, вона мало не вмерла від злості. Тим часом яструб з’їв м’ясо і полетів назад.

Підлетівши до ворони, він крикнув глузливо:

– Чи знаєш ти, жадібна вороно, що це я взяв і з’їв твоє м’ясо? Тобі мало було великого шматка – ти погналася за маленькою касай-касай, щоб забрати у неї маленьку мишку. Ось я й покарав тебе за твою жадібність. Доведеться тобі тепер поголодувати.

І яструб помчав далі і зник у небі.

Подобається!

Сподобався твір? Залиш оцінку!

5 / 5. Оцінили: 3

Поки немає оцінок...

Залишити коментар