TOU

Жадібне мишеня

Душан Радович

На горищі, у кутку валявся старий черевик. А в черевику жило мишеня. Звичайнісіньке мишеня з чорним блискучим носом та з довгим хвостом, схожим на шнурок від черевика.

Вранці на горище заглядало сонце, і його вузькі запорошені промінчики проскакували крізь дірки до черевика. Мишеня прокидалося та йшло снідати. Снідало воно чи ні, обідало чи ні, вечеряло чи не вечеряло, але під вечір воно неодмінно поверталося додому – до старого черевика.

І от якось мишеня знайшло на горищі велике кружальце сиру. Сир був трохи приплюснутий з боків та вкритий гладенькою золотистою скоринкою. Мишеня дуже зголодніло. Воно присіло на задні лапки й заходилося їсти.

Спочатку воно поснідало. Аж тут настав час обіду. І воно пообідало. Тут і вечеря наспіла. Мишеня повечеряло. Цілий день воно їло, їло, їло. Гризло, жувало, плямкало, хрумкотіло. Навіть відпочити не було коли. І нарешті під вечір прогризло мишеня у великому сирі дірку. Залізло мишеня в дірку і ще трохи поїло. Просто так, від жадібності. Воно було вже давно сите. І втомилося. І дуже захотіло спати. І вирішило мишеня оселитися в дірці, яку воно прогризло в сирі. Так і зробило. Гарний вийшов будиночок, просторий. Тільки надто смачний запах у нього був. Спати заважав. Але тут вже нічого не поробиш – сир завжди смачно пахне.

Прокинулося вранці мишеня і заходилося їсти сир, не вилазячи з нього. Воно снідало, обідало й вечеряло і знову снідало, обідало й вечеряло. З кожним днем дірка ставала все більшою та більшою. А мишеня раділо, що у нього такий зручний, просторий і смачний будинок. Воно їло та спало, спало та їло.

Але чим більшою ставала дірка, тим менше залишалося сиру. Нічого не поробиш, адже це така річ – сир – чим більше його з’їси, тим менше залишається. І нарешті дірка стала такою величезною, як горище, а сиру не залишилося ані крихти.

Не було більше сиру, а була кішка!

– Няу! – сказала кішка та й кинулася на мишеня.

А дурне жадібне мишеня злякалося та мерщій навтьоки. Шмигнуло воно прямісінько у старий черевик. Та й досі там живе. Старий черевик не сир – його так швидко не з’їси!

Сподобався твір? Залиш оцінку!

4.7 / 5. Оцінили: 36

Поки немає оцінок...

Джерело:
“Двенадцать слонов”
Казки югославських письменників
Переказ – Л. Яхнина
Видавництво : “Детская литература”
1983 р.

1 Коментар
Залишити коментар

 



Увійти на сайт:
Забули пароль?
Немає акаунту?
Зареєструватись
Створити акаунт:
Вже є акаунт?
Увійти
Відновити пароль: