TOU

Жадоба золота

Африканські казки

Раптом, ні слова не кажучи, приятелі оскаженіло зчепилися і покотилися по землі. Вони билися доти, доки притомилися. Тоді, важко дихаючи, посідали на землю і, насилу переводячи подих, пильно подивилися один на одного, але в їхніх поглядах вже не було ворожості. Вони зрозуміли, що не поступаються один перед одним ні в хитрощах, ні в силі. Вони зрозумі­ли, що за сім років, які провели разом, кожен з них навчився вгадувати найпотаємніші думки товариша. Зрозуміли й те, що лише з появою золота стали думати про крадіжку, вбивство. Низько похиливши голови від сорому і плачу, друзі підповзли один до одного і обнялися.

— Тепер я добре розумію,— мовив Мамбі,— що, якби мені вдалося тебе вбити і заволодіти скарбами, я не зміг би ними користуватися. Після твоєї смерті я зрозумів би, що вбив частину самого себе.

— А я знаю,— відказав Коджу,— що якби я загубив скарб, то не дуже й сумував би, зате якби я втратив тебе, життя моє нічого б не важило.

Тільки сказав він це, як з рогу раптом пролунав страшенний гуркіт, неначе то гримів грім. Клуб диму вирвався з землі поруч із застиглими від страху Мамбі й Коджу. Клуб диму ріс і ставав дедалі білішим. Від ядучого запаху паленого роїу друзі закашлялись. Невідомо звідки налетів легкий вітерець і швидко розвіяв дим. І тоді з’явився великий чаклун Фатала в урочистому вбранні з леопардових шкур. У лівій руці він тримав лев’ячого хвоста — символ найвищої влади над життям і смертю.

Голос його звучав ніби з-під землі:

-Мамбі! Коджу! Ви пішли від мене на пошуки щастя. Я дав вам багат­ства. Але замість того, щоб скористатися з нього, ви почали сваритися. Це свідчить про те, що ви ще не такі зрілі, щоб володіти ним. Це багатство вам не належить, і я повертаю його купцям. Воно прислужилося мені, щоб вас випробувати. Але чарівний ріжок допоміг вам знайти інше багатство — дружбу. Відтепер ви знаєте, що гроші не завжди приносять щастя. Щоб вони приносили користь, треба вміти ними ділитися, примусити їх служити друзям, рідним, бідним. Жодна людина на землі не повинна сама користуватися своїм багатством. Багатство створюють люди, і справжнє багатство будь-якої людини визначається кількістю ротів, які вона може нагодувати. Тепер ви придбали найбільше багатство на світі. Тепер ви вірите в людину і вірите в майбутнє.

Після цих слів чаклун зник так само раптово, як і з’явився, прихопивши із собою чарівний ріжок і торбинку з коштовностями.

Якийсь час Мамбі й Коджу стояли, як зачаровані. Сонце підбилося вже високо в небі, коли, взявшись за руки, друзі пішли до села.

І жили вони довго й щасливо, і всі любили їх і поважали!

Сторінки: 1 2 3

Сподобався твір? Залиш оцінку!

5 / 5. Оцінили: 2

Поки немає оцінок...

Джерело:

“Казки народів Африки”

Упорядник- М. А. Венгранівська

Переклад – О. Букреєва

Видавництво:”Веселка”

Київ, 1993 р.

Залишити коментар

 



Увійти на сайт:
Забули пароль?
Немає акаунту?
Зареєструватись
Створити акаунт:
Вже є акаунт?
Увійти
Відновити пароль: